Погляньте на мене! Як я трудився... як працював... як писав! О боги, хіба я не писав? Я не знав слова "відпочинок". Удень я був прикутий до стола, а вночі, блідий від недосипання, працював при світлі лампад. Бачили б ви мене тоді. Я схилявся то направо, то наліво; то подавався вперед, то відкидався на бильце крісла. Я сидів tete baissee (1) (як кажуть мовою якихось індіанців), схилившись над білим, мов алебастр, аркушем. І хай там горе чи радість, голод чи спрага, я писав. Я писав у будь-яку погоду, я писав удень і вночі. Не має значення, що я писав, головне — стиль, який я запозичив у Дурисвіта. Бах! Трах! Пропоную вам познайомитись із ним.
(1) Нахиливши голову (фр.).
« Первый Предыдущая Страница 7 из 7