— розчаровуюча. Замість Лесі Українки з конфліктом романтичної Мавки та прагматичного, утилітарного Лукаша, — несподівано перебільшена драма зрадженого кохання. Іллєнко, вочевидь, замонавши дозвіл на ню, випасає об'єктивом принади оголеної акторки Євдокимен-ко. Що було новим у Довженка і пікантно-авангардистським у Параджанова, зараз виглядає захопленням провінціала модою —надцятирічної давності. Режисер мас право на власне прочитання літ. твору (тому фільм зветься так: "Лісова пісня. Мавка"), але тоді його версія мусить бути талановитішою. Цього не сталося не в останню чергу через ненормальні умови літ. —мит. життя. Дістав листа від Льолі Павлівни, де вона пише, що Іванові дещо покращало. Декілька разів обіцяли, що його актують. Вона відіслала додому речі, а
їх усе тримають. Пише, що вкрай стомлена, з гіпотоніка перетворилась на гіпертоніка. Іванові вже залишилося до кінця терміну менше року
— в березні. Поки все. Майтеся добре. Тут ~ свячена (підсушена, щоб дійшла) паска і свячене сало. Христос воскрес!
Ваш Валерій.
Квітень — 82 (?)
Дорогий п. Євгене! Це, справді, приємність — спілкування з вами. Мені часто доводиться розмовляти тут на теми, заторкувані вами в листах, але в подібних випадках, як правило, виходить монолог. Співрозмовники настільки безпросвітнім сірі, важко й повірити, що з "верхньою освітою". Одного разу я подивився бібліотеку однієї біологині: "Блокада" Чаковського, якісь каламутні, що не запам'ятовуються прізвища суч. рос .авторів, комплект минулорічної "И.Л.", трохи класики типу "Айвенго" В. Скотта та "Вибраного" Блока і край. Можна було б деталізувати, згадуючи ще кілька заруб. романів українською мовою, книжку оповідань Шукшина, але, загалом, убого. А тому одкровенням здаються твердження, що все розпочинається з моралі, що досить бути моральною людиною (прагнути бути) і вже можеш накликати гнів можновладних. Я наводжу зачин Іісуса Христа як класичний зразок архиреволюційної моралі. Цікаво, що водночас з написаним вами про
Толстого я оцінив "Исповедь" як найзначимішу геніальну його річ. Що ж до ваших оцінок взагалі, то в мене лиш епітети вищих ступенів. Перечитую листи. Ваше замовлення на предмет листівок виконаю ближчим часом. Мали б їх уже досить, якби звернулися з тим раніше. Звідки-бо мені знати про вашу філокартійну скруту. До речі, повідомте своє по-батькові. Бо я все маю клопоти на пошті з заадресуванням цінної кореспонденції. А що ваш кум? Чи не треба йому у пригоді стати? Напишіть-но його повні координати, про всяк випадок. В Києві до 1500-річчя повним ходом ідуть відбудовно-реставраційні роботи. Користуючись ювілейною нагодою, вештаюсь пам'ятними місцями і з замилуванням споглядаю паші колись занедбані шедеври. Видубецький монастир, Андріївська та Кирилівська церкви стоять такі ошатні. Ну, й звісно, моє сприйняття інтер'єру зараз відмінне від просто інтелектуальних захоплень замолоду. А бачили б ви, яким красенем виглядає Поділ. Все трухляве, або, здебільшого, все знесено, а що ціліше, відбудовано, пофарбовано і нагадує яскравий макет міста минулого віку. Якщо іноземці не зазиратимуть до помешкань (а про це, треба сподіватися, дбатимуть), то гарне враження в них залишиться. 20 дня відкрили Золоті ворота. Я ще до середини не проник, але зовні все привабливо. В травні, взагалі каскад відкриттів. На місці кінотеатру "Комунар", що по вул.Артема, вибудовано "Київську Русь". Будівля величезна і, як у випадку з усіма нашими видовищними закладами, про архіт. смак говорити не доводиться. Проте, зала найбільша з усіх київ. кінотеатрів — на 1600місць. На Львівській площі ось-ось відчинить двері височенький будинок торгівлі. В худмузеях розгорнуто експозиції картин до 1500-річчя Києва. Я бачив декілька реставрованих цікавих речей: портрет елегантного пана Тарновського (кінХІХ ст.), козак Мамай (XVIII ст.), давньоукраїнські ікони. Зворушують зображення Києва 100-200-річної давності. У зв'язку з ювілеєм підвищилася й активність сонця. В мандрах по Києву мене стало супроводжують сонячні протуберанці. Це кумедно короткий час і занудливо — коли надовго. Отож, для поцілунку в щічку моєї приятельки доводиться елементарно ушиватися. Щоправда, часом я роблю це, як Перон, на очах у всього Києва, але при перемозі сором'язливіших відчуттів, бува, й ушиваюся. В моєму квітникарстві зараз все квітує. Від сконфіскованих у браконьєрських дітваків квітів провалюється стіл і сторожка — мов напарфумлена. Бузок — просто неперевершений. Майтеся добре. Ваш Валерій. 24/У-82
+ знимка та прохані листівки.
Дорогий п.Євгене! Вашого листа одержав, як завжди з радістю, хоч тон його ентузіазму не викликає, я проте насмілюсь на банальне побажання гнати від себе журбу. Вкажу й на засіб (небанальний!) — молитви. Ви їх можете не знати в достатній кількості, але в резиденції нашого митрополита продаються досить змістовні молитовники, попрохайте в них листовно. Київ-4, вул.Пушкінська 36, Митрополиту Філарету. Я часто ходжу до церкви. Різдвяні свята справили на мене особливе враження. Вперше за весь час я чув там голосну укр.мову. Співалися прегарні наші колядки. І насолоду від їхнього виконання годі з чимось порівнювати. В неділю в Волод.соборі після вечірньої церк.хор з годину співав різноманітних колядок. Відтак, коли скінчили церковні хористи, серед присутніх утворилися кола і з них полинули самостійні співи. Служки ходили вже вигонити всіх, але люди так розспівалися і настрій був настільки піднесений, що ніхто довго не виходив геть. Невже ви собі не зготували куті. Я чомусь не подумав, що в вас там нема пшениці. В Казахстані-бо цього добра вистачало. Шкода, що не передбачив такої дрібниці.
Прийміть мої щирі співчуття з приводу смерті вашої мами. Це втрата нічим не замінювана, а глибини горя не зміряти. Здається, що оце джерело добра й любові буде завжди невичерпне. Справді, так сумно.
Льоля написала, що Іванові—більше гірше, ніж нічого. Але сподівається дотривати якось до березня. Глузмана нарешті прописано у помешканні дружини. Про виїзд сказали й не мріяти. Отже, і єврейські варіанти не панацея. Влаштовується за фахом. Я сторожую зараз що третьої ночі у величезній замкненій теплиці між розкішних квіток: гербер, гвоздик, троянд і гавкучих псів. Зарплатня така, що вистачає ледь-ледь: на тролейбус, декілька разів до кіна, жебракам у церкві. 75 крб. Запрошують мене посилено на лікування до Італії, але з того дива пива щось поки не теє-то як його. Зиновій озвався додому листом з Білої Церкви. Пише, що здоров 'я нема. Я натанув особистого листа до тамтешнього лікаря. Може, хоч на такій персональній ниточці якась підмога Зиновієві буде. 256400 Біла Церква. ЮА 45/35. Антонівку. Симчича не випустили з його зони. Зараз йому ведуть слідство за наклеп. Це — ще три роки... "Обіду мою віси, розріши ту, яко волиши: яко не імам іния помощі разві Тебе, ні іния предстательниці, ні благія утішительниці токмо Тебе, о Богоматір, яко да сохраниши мя і покриєш и во віки віків. Амінь". Пишіть.