Він підняв усі бар'єри навколо Елджернонового стола шоб розвести їх і скласти по-іншому. А тоді знову опустив верхній екран щоб Елджернон не зміг перестрибнути якийсь бар'єр і наблизитися до фінішу. Потім дав мені илектричну паличку й показав як ковзати її кінчиком між бічними бар'єрами й мені заборонялося відривати її кінчик від дна а ковзати ним по накреслених там подряпинах аж поки олівець не зможе рухатися і мине лигенько не вдарить струмом.
Він дістав із кишені годинника й намагався не показувати його мені. Тому я намагався не дивитись на нього й чирез це дуже нервувався.
Коли він скомандував: "Рушайте!" я спробував рушити але не знав куди мені рушати. Не знав, яку дорогу обрати. Потім я почув як Елджернон запищав у своєму ящику який стояв на столі й почув легке дряпання – мабуть він уже побіг. Я посунув олівця вперед, але посунув його не туди й кінчик олівця застряв а пальці мені вдарило легким илектричним струмом тож я повернувся до старту але щоразу коли я потрапляв не туди кінчик олівця застрягав а мене било електрошоком. Било не боляче лише примушувало мене невисоко підстрибнути а Берт повідомляв мені шо я знову помилився. Я не подолав і половини свого шляху коли почув писк Елджернона – мабуть він знову був щасливий а це означало шо він виграв у мене гонку.
Ми змагалися ше десять разів й Елджернон вигравав щоразу томушо я не знаходив правильної дороги до фінішу й щоразу застрягав між бічними стінками. Я не почував себе зле томушо спостерігав за Елджерноном і потроху став розуміти як дістатися до кінця лаберинту навіть якшо це забере в мене багато часу.
Я не знав шо миші такі розумні.
П'ятий звіт 6 берізня
Вони знайшли мою сестру Норму яка жила з матір'ю в Брукліні й вона дала дозвіл на мою операцію. Отже вони таки хочуть використати мене. Я такий збуджений шо ледве спроможний писати. Але спочатку професорь Нявмур і дохторь Штраус трохи засперечалися через мене. Я сидів у кабінеті професоря Нявмура коли увійшли дохторь Штраус і Берт Селден. Професорь Нявмур був трохи стривожений і либонь остерігався використати мене але дохторь Штраус сказав йому шо, на його думку я маю найкращий вигляд із тих кого досі їм доводилося тестувати. Берт сказав йому шо міс Кінніан найбільше рекомендувала мене з усіх людей яких вона навчала в центрі для розумово відсталих дорослих. Куди я хожу.
Дохторь Штраус сказав я маю в собі шось дуже хароше. Він сказав у мене добра мативація. Я навіть ніколи не знав шо вона в мене є. Мені стало добре коли він сказав шо ніхто у кого кі 68, не наділений такою властивістю. Я не знав шо це таке й звідки воно в мене але він сказав шо в Елджернона воно також є. Мативація Елджернона виникає коли ви покладете сир у його ящик. Але мабуть мативація має й инші причини бо на цьому тижні я сиру зовсім не їв.
Професорь Нявмур стурбований тим шо мій кі може стати надто високим а він у мене надто низький і я від цього захворію. А дохторь Штраус сказав професорю Нявмурові шось таке чого я не зрозумів тож поки вони балакали я записав кілька їхніх слів до свого нотатника шоб використати їх у своєму звіті. Він сказав Геролде (так звуть професоря Нявмура) я знаю Чярлі не зовсім той чоловік шо його ви хочете зробити суперінтелектом власного виробу або інакше кажучи суперменом. Але більшість людей із таким низьким рівнем розвитку налаштовані вороже й не бажають співпрацювати вони здебільшого тупі й апатичні і знайти з ними спільну мову тяжко. Чярлі має добрий характер він зацікавлений і прагне сподобатися.
Тоді професорь Нявмур сказав не забувайте він стане першою людиною чий розум буде поліпшений херургічно. Дохторь Штраус сказав саме це я й мав на увазі. Де ми знайдемо ше одного недорозвиненого дорослого чоловіка з такою величезною мативацією навчатися. Погляньте як добре він навчився чітати й писати для свого рівня розвитку. Це просто неймовірно.
Я запам'ятав не всі слова які вони говорили бо говорили вони надто швидко але мені здалося дохторь Штраус і Берт були на моєму боці, а професорь Нявмур ні.
Берт знову й знову повторював шо Аліса Кінніан відчуває він має величезне бажання вчитися. Він мріє навчитися приносити користь. І це була правда бо я дуже хочу стати умним. Дохторь Штраус підхопився на ноги і сказав повірте мені Чярлі принесе користь. Берт кивнув головою. Професорь Нявмур пошкріб потилицю витер носа великим пальцем і сказав можи ви й правду кажите. Ми використаємо Чярлі. Але нам слід дати йому зрозуміти шо сперимент може закінчитися невдало.
Коли він так сказав, я дуже зрадів і був такий збуджений шо підхопився на ноги й потис йому руку за те шо він так турбується за мене. Думаю він злякався коли я на нього стрибнув.
Він сказав мені Чярлі ми давно вже працюємо над цею праблемою але поки що досліджували її лише на животних таких як Елджернон. Ми переконані шо фізичної небезпеки для тебе нема але є інші речі про які ми нічого не знаємо поки не спробуємо їх. Я хочу аби ти зрозумів що сперимент може провалитися і тоді взагалі нічого ни станеться. Або він може вдатися лише на короткий термин а тоді тобі стане гірше аніж ти почуваєш себе тепер. Ти повинен розуміти шо це означає. Якшо таке станеться нам доведеться відіслати тебе до державного психіатричного притулку у Воррені.
Я сказав мені байдуже томушо я нічого нибоюся. Я дуже сильний і я завжди все роблю добре і завжди маю при собі ногу кроля на щастя і я не розбив у своєму житті жодного дзеркала. Я випустив із рук одного разу кілька тарілок та це не щитається.
Тоді дохторь Штраус сказав Чярлі навіть якщо ми зазнаємо невдачі ти зробиш великий внесок у науку. Цей сперимент був успішним на багатьох животних але ніхто досі не проводив його на людських створіннях. Ти будеш первий.
Я сказав йому дякую дохторе ви ніколи не пожалкуєте шо дали мені мій другий шанс як каже міс Кінніан. І я почув себе так ніби сказав їм після операції я стану дуже умний. Я дуже старатимуся стати умним.
Шостий звіт 8 берізня
Я боюсь. Багато людей які працюють у колежжі й люди з медичної школи прийшли побажати мені успіху. Берт тестор приніс мені квіти і сказав шо вони від працівників психічного департаменту. Він побажав мені щастя. Я сподіваюся шо все закінчиться для мене щасливо. Я маю свою лапку кроля й своє пенні на щастя і маю підкову. Дохторь Штраус сказав не будь таким забобонним Чярлі. Це наука. Я не знаю шо таке наука, але вони всі це кажуть, то либонь це шось таке, шо допомагає тобі здобути щастя. Хай там як а я тримаю лапку кроля в одній руці а своє щасливе пенні з пробитою в ньому діркою в другій. Я хотів би взяти із собою підкову але вона надто важка і я залишив її в кишені куртки.