Квентін Дорвард

Страница 146 из 149

Вальтер Скотт

119

Гуляка (франц.).

120

Амур, чи Амор, чи Купідон — бог кохання (в римлян).

121

Гімен (Гіменей) — бог одруження (в давніх греків і римлян).

122

Третій стан у Франції — городяни і селяни, непривілейоване населення на відміну від привілейованих станів — духівництва і дворянства.

123

Кузина— так за старих часів у Франції тітки звали своїх племінниць,

124

Бахус, або Вакх — божество винограду та вина в давніх греків і римлян.

125

Оль’є — тут вигадана назва французького міста.

126

Жан де Труа — хоч такий історик справді існував, цей рукописний примірник є вигадкою Вальтера Скотта.

127

Халдейці — стара назва мешканців південної Месопотамії, країни по берегах великих рік Тігру і Євфрату, інакше вавілоняни.

128

Сенаар, або Сеннаар, — стара назва країни між ріками Тігр та Євфрат на півдні Месопотамії (у теперішньому Іраку).

129

Окультна наука — тобто таємна лженаука, магія, чаклунство, дуже поширені за середньовіччя.

130

Ратізбонна — Регенсбург, баварське місто на Дунаї. В XV столітті це було вільне місто, де відбувалися сейми (з'їзди) феодальних володарів, підпорядкованих імператорові так званої Священної Римської імперії германського народу.

131

Джек Кейд — ватажок повстання (1450) селян і ремісників проти феодальної знаті. Повстання було придушено. Наведену Скоттом версію про те, що Кейд удавав з себе Мортімера, герцога Йоркського, деякі історики заперечують.

132

Святий Юліане, почуй наші молитви. Моли бога за нас (лат.).

133

Галеотті Марціо (1440–1494) — італійський письменник і вчений.

134

Царі Сходу, або Волхви, — за євангельським оповіданням, Гаспар, Мельхіор і Валтасар перші прийшли вшанувати народженого у Віфліємі Христа. Їх нібито було поховано в місті Кельні на Рейні. До Кельна виряджалися прочани з різних країн Європи.

135

"Про речі, незрозумілі для звичайного люду" (лат.).

136

Павло Йовій, або Паоло Джовьйо, — сучасний Людовікові XI італійський історик.

137

Матвій Корвін — король Угорщини (1458–1490), видатний державний діяч, який намагався створити міцну централізовану державу. Він успішно воював проти турків, які під час його королювання загрожували Центральній та Східній Європі.

138

Янус Панноніус — "угорський поет", за приміткою Вальтера Скотта.

139

Яйце — місто в Югославії, колишня столиця Боснії. При ньому угорський король Матвій Корвін у 1464 році завдав поразки туркам.

140

Астролябія — інструмент для вимірювання кутів. До XVIII ст. астролябією користувались для астрономічних спостережень.

141

Крейцштаб, або грундшток, або якобсштаб— інший прилад для вимірювання кутів, широко вживаний у XV–XVIII ст. для визначення широти й довготи.

142

Клинки, виготувані в Толедо і в Дамаску, вважалися найкращими.

143

Пенати — в стародавніх римлян божества — покровителі родини, їх образи зберігалися в особливому приміщенні в кожному римському будинку. Крім того, існували пенати — покровителі окремих міських і сільських громад.

144

Герметична иаука, або алхімія, — далека попередниця сучасної хімії, за допомогою якої в середні віки мріяли перетворити некоштовні речі на золото. Її засновником вважався бог Гермес, або мудрець Гермес Трісмегіст; звідси походить прикметник "герметичний".

145

Східні письмена — тут ідеться про книги, написані арабською мовою. Арабська наукова література була для середньовічної Європи важливим джерелом наукової інформації поряд із античною латинською літературою. До епохи Відродження знання грецької мови було рідкістю на Заході.

146

Кабалістичні знаки (від єврейського слова "кабала" — переказ, традиція) — пов'язані з таємним ученням "кабалою" знаки, власне кажучи, літери єврейської абетки, що вживалися також як цифри.

147

Мурабіт, або марабут, — мусульманський відлюдник, або пустельник (араб.).

148

Знаки зодіаку — умовні знаки 12 сузір'їв (Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій, Риби), через які проходить видимий шлях сонця (екліптика) протягом року. В той час, коли положення сонця на небі збігається з якимсь із зодіакальних сузір'їв, це сузір'я не можна бачити вночі, бо воно сходить і заходить разом із сонцем.

149

Друкувати книги почали спершу в німецькому місті Майнці на Рейні (1457), а в Франкфурті-на-Майні — значно пізніше (1507).

150

Таємнича наука — тобто хіромантія, пов'язана з вірою в те, що за лініями на долоні людини можна довідатися про її долю.

151

Лінія життя (лат.).

152

Святий Губерте, святий Юліане, святий Мартіне, свята Розаліє, усі святі, моліться за мене, грішного! (Лат.).

153

Сангвінічний темперамент (лат.). — рухома, жвава, неспокійна вдача.

154

Ефемериди — таблиці, в яких зазначено розташування планет і зірок на небі для кожного дня року.

155

Нострадам, або Нострадамус, або Мішель де Нотр-Дам (1503–1566), — відомий французький лікар і астролог, який прославився своїми віршованими пророкуваннями. Тут автор допускає хронологічну неточність: Людовік XI не міг знати про Нострадама.

156

Після всіх обітниць (лат.).

157

Я знайду вихід або щось зроблю (лат.).

158

Тут, очевидно, йдеться про римського імператора Валентініана III (425–455 н. е.). У четвертому столітті н. е. було ще двоє імператорів із цим ім'ям (І. 364–375 і II, 375–392).

159

Венцеслав IV Німецький, або Венцель (1361–1419 н. е.), — імператор Священної Римської імперії, котрий так само, як і Людовік XI, вів боротьбу проти своїх васалів, великих феодалів Німеччини і Чехії (Богемії), але в цій боротьбі не мав успіху.

160

Едуард IV Йорк — король англійський (1461–1483), сучасник Людовіка XI (роки їх королювання збігаються), який у боротьбі з великим дворянством спирався на середнє та дрібномаєтне дворянство і підтримував розвиток торгівлі.

161

Рейнграф — титул графів Рейнгау в Німеччина

162

Король Артур — міфічна особа, герой численних оповідань (або романів) про рицарів Круглого Стола, дуже поширених за середніх віків (від XII ст. н. е.) у Західній Європі.

163

Наслідник французького престолу, дофін.

164

Кардинал де ля Балю сам просидів потім у такій клітці більш як одинадцять років. (Прим. автора).

165

Сарацин — так звали за середніх віків (починаючи від хрестових походів) арабів, а також підкорені ними племена Близького Сходу і Північної Африки, які прийняли мусульманську віру (іслам.).