— Ах, ось чому попросив нас прийти сюди Бусол!— розсердились Промені. їм стало жаль жабенят. Шарпнули двері, але дарма.
— Нам пече! — волали Квак і Крик.
— Потерпіть. Ми вас визволимо,— втішали їх Промені.
Брек таки знайшов Літній Дощ і переповів йому прохання Струмка — прийти на Луг і додати Струмкові сили. Літній Дощ пообіцяв сьогодні ж надвечір допомогти Веселому Струмкові і показав Бреку свій чудовий сад. Дивлячись на квіти, Брек захотів подарувати їх своїй мамі, а згадавши про маму, заспішив на ярмарок.
Дострибавши до торгу, Брек опинився біля прилавка з квітами. Він побачив, що Промені не торгують, а щось балакають, зібравшись тісною громадкою.
— Що трапилося? — квакнув Брек.
— Велике нещастя! Бусол обдурив двох Променів, попросив їх осушити комірчину, а сам підклав туди маленьких жабенят.
Страшна здогадка майнула в голові Брека.
— І вони висушили їх?
— Ні, ні! Промені пропекли стінку.
— А жабенята?
— Вони залишились там. їм зовсім погано!
То ж Квак і Крик! — вигукнув Брек.— Покажіть, де вони!
А пані Жабка стрибала ярмарком і кликала:
— Крик-Квак-Брек! Квак-Брек-Крик!
— Що це поробилося жабам і жабенятам сьогодні? — загули горобці.— То цуплять зернята, то галасують на весь світ.
— Ота велика Жаба — чаклунка,— сказав Баран Зайцеві . Заєць, не довго думаючи, зібрав моркву й чкурнув додому.
За хвилину вже весь базар гомонів, що пані Жабка — чаклунка, і за те, що Заєць віддав її дітей Буслові, вона розтопила його, і він зник у повітрі, як тільки пані Жабка глянула на нього.
Тим часом Промінчики нишком обплели ноги Бусла міцною волосінню, яка була в кишені Брека.
А Брек зашморгнув кінець навколо старого Дуба. Бусол тихенько куняв, аж раптом почув скрип дверей комірчини.
— Рятуйте! Грабують! — зарепетував він і смикнувся до свого добра. Та де там! Волосінь міцно припнула його до дерева.
Йому тільки й лишалося, що лементувати та дивитись, як Брек з матір'ю витягали жабенят з комірчини, як вони цілувалися і раділи, як присягались пані Жабці:
— Ніколи, ніколи не будемо битися й бешкетувати!
А пані Жабка дякувала Променям за допомогу.
По дорозі додому пані Жабка дозволила своїм діткам скупатися у Веселому Струмкові. Тільки Брек почав розповідати Струмкові про свої пригоди, як прийшов лагідний, теплий Літній Дощ.