Кров по соломі

Страница 38 из 130

Медвидь Вячеслав

1(16) березня перший тиждень починається 7(22) березня пройшов перший тиждень посту 8(23) березня піст починається 10(25) березня у Колі отелилася корова з десятої вечора 14(1) березня до обід похмуро а після обід ясно сонце 15(2) березня починається третій тиждень посту 22(9) березня ...починається... 24(11) березня Середохрещення 27(14) березня дощ 6(24) квітня Саші рік як помер Осадча Щербанівська 7(25) квітня Благовіщення 18(5) квітня Пасха 30(12) квітня заплачено за радіво 6(23) травня Григорія в Армію Червону виряджали Славку Райчиного 10(27) травня Віктора день народження Бондар йшов у армію 11(28) травня Віті день народження і Наташі 17(4) травня завішалася Ярина Кордонючка 18(5) травня хоронили

22(9) травня празник Николая

29(16) травня день народження Миколи 6(29) червня Трійця 13(31) червня Заговки

знаєш; як це мале вже страждає за тобою; подивився близенько так, ще й пальцем повів по носі: "зараз я вам напишу, то вам в аптеці зроблять таку мазь, то зразу буде біла-біла"; а я все стою та дивлюсь на нього, витріщила очі; а він уже допетрав щось, і теж дивиться, мабуть, уже здогадався щось; а все дивлюся й не можу надивитися; але що, роздивилася, очі голубі, гарні, ніс теж гарний, а вуха — люди, чого я раніше не бачила, як у верблюда; аж мені самій смішно стало; та за ким же я бігала!... (оженився він пізно і взяв ще молодшу за мене; коли я приїхала в село своє в гості, то хотілося побачити; якраз було літо, тепло, сонячно так, аж пашіло; і я пішла до бабусі провідати; і ми гуляли під глодом; збирали глід і груші; і я тоді його побачила в парі з молодою жінкою; а сам такий солідний, і з паличкою в руках; і душа моя була спокійна...)" —

"зустрічалася я з Андреєм, дуже славний хлопчина, ми трохи разом вчилися; а яка то була любов, як у мене був нерідний батько, і мені нікуди не дозволяли виходити вечорами, і до мене теж щоб ніхто; так ото я з Андрушкою тільки листувалася; а як листувалися — смішно й здумати; він мені напише такого великого листа і принесе до мене і покладе в загату в хлівчик, і я йому теж відпишу і покладу туди само; отак ми проводили час і тішилися тими листами; я старалася ходити до свеї тітки на Шляхту; так звалася вулиця; і так і жили в нас старі люди, шляхтичі; там різні Січинські, Віль-чинські, Ходаківські та Дітківські; і от я ходила до свеї тітки через його беріжок, і інколи він побачить і проведе мене до самої хати; а ще й інакше, він приходив часто до нашої криниці, і там ми зустрічалися; я боялася забаритися з водою, то ми впустимо у криницю відро та й ловимо його довго; і так ми і насміємося, поки нас хто-небудь не розжене; "от чорти, як сколотили воду"; отак би воно не знаю скільки тягнулося, якби до нас в село не прислали одного хлопця на роботу; звали його Грицько, і недалеко від нас працював; от по-сусідству і загостив до нас; підліз до вітчима, почав заговорювати "оце ваша дочка з косою ходить"; "авжеж, жінчина, моїх ще нема, женився на їй з дівчинкою"; він говорив грубо, відверто; "коли б збутися скоріше, бо в мене свої діти будуть, бо з чужого добра не жди"; і отак познайомилася я з Грицьком; навіть разом працювали; я ще про заміж і не думала, а вітчим уже з Грицьком домовляється; один раз я полізла до столика, відкрила шухляду, а там стрічки так і пурхнули доверха, я аж злякалася; а Гриць спостерігає та допитується "гарні?"; а мені аж в очах темно стало; став мені наговорювати, що то всі женяться, а ми що, не можемо

поженитися; я кажу "я ще не збираюся виходити заміж"; "як не збираєшся! а твій вітчим уже готується, я вже й горілки заготував, он стоїть в ящиках"; "а стрічки кому"; "а ось плаття, ти й не бачиш"; мені так стало шкода себе; що ж виходить, вітчим мене хоче збути без моєї згоди; все без мене; а він говорить "да, з тобою не можна договоритися, ти дика, як сорока, скажи що, ти вже чкурнула у другий бік, затягни тебе силою в клуб, так всеодно втечеш, тягни тебе танцювати, так ти видерешся"; я в сльози "що ти знаєш! танцювати не вмію, бо вітчим нікуди не пускав з дівчатами, не то з хлопцями, а як же ти будеш на мені женитися, як ти других дівчат водиш з клубу додоми"; "то ти не втікай, то я не буду других дівчат водити з клубу, вони самі до мене чіпляються"; я так собі й подумаю, що хлопець то гарний, нема де правди діти; але ж Андрей в очах стоїть; і де він; прийду додоми, сяду коло матері, надмуся, мов пухир, а мати питає "чого ти"; кажу "мамо, що це робиться"; "а хіба що, нічого не знаєш?"; кажу "ні"; "то він же каже, що ти згодна"; кажу "ні"; а мати зі злості "то чорт вас знає, як це воно робиться; Гриша мені весь час говорить, що ти згодна, аби ви не проти; а ми не проти, бо він хлопець гарний, за такого можна йти"; "ой" кричу "ви не бачите, що він виробляє, як він з цими дівчатами дуріє та ганяє за ними; то так і завжди буде, га?"; ну, мати що ж, як мати, хоче, щоб завжди краще було, каже "не журися, він уже тобі й плаття замовив шити, 26 листопада розпишетеся"; це був тридцять третій рік; хто його не знає, що це за рік; "ти, мамо, подивися на цих людей, а ти мене заміж видаєш; яке це буде весілля"; і плачу "і просити не піду, і до загсу не піду; як хочете"; так і було; кого так попросили

16(3) червня дощ увечері 19(6) червня дощ 20(7) червня дощ 28(15) червня два роки свасі Саші 30(17) червня Григорій Тимофійович Добровольський Волков... Віктор льотчики загинули 11(28) липня Минка помер одинадцять годин вечора 12(29) липня Петра Павла празник 13(30) липня Минку хоронили 18(5) липня була свайба Бутенкової Люби

21(8) липня дощ 22(9) липня дощ 2(20) серпня Іллі празник

8(26) серпня свайба була у Лени Шевченко 14(1) серпня Маковея

19(6) серпня Спаса 4(29) вересня в Новому Бузі Ал... був помер 11(29) вересня Усікновеніє Глави двадцять пять років Ліді і Валі дівчатам день народження 12(30) вересня Олександра Невського 13(31) вересня помер Хрущов 18(5) вересня дощ 20(7) вересня дощ помер Зима 27(14) вересня Воздвиження

самі, а розписав сам секретар, прийшов додоми і розписав; ой, люди, яке то було весілля; якраз було грязько, та ще впало небагато снігу, та така багнюка; а гармошка там скрипить, і барабанчик там лупотить; тупають в тій грязюці, мов чорти; моя подружка Оля його краще любила, як я; от і вона явилася, непрошена гостя, як казав уже мій Гриць; наказував дуже "не клич теї лепетухи"; а от вона й сама прийшла, твоя кохана подружка, зара буде чіплятися..." —