Кролик розбагатів

Страница 143 из 154

Джон Апдайк

Він збрехав Чарлі. З Дженіс він повинен зустрітися тільки о пів на другу, а зараз на кварцових годиннику його машини 11.17. Їде він у Гелілі. Він включає радіо — звук тут могутніше, багатше, об'ємніше і різноманітніше, ніж в його старої "короні". Хоча він крутить ручку настройки і вправо, і вліво, і знову вправо, але не може знайти Донну Саммер — вона відійшла в небуття разом з сімдесятими. Зате якийсь малий співає гімни, так натискаючи на слово "Ісусе", точно це апельсин і з нього ось-ось бризне сік. А такий м'який багатоголосий фон він чув на пластинках, коли ще навчався в школі: в музичних автоматах видно було, як падає платівка, і дівчатка ходили на танці в таких шурхотить сукнях з тафти або чогось ще, до яких прикладали букетики, подаровані тобою . Букетики сплющує в міру того, як партнери все ближче притискалися один до одного,і від напудрених грудей дівчаток виходив їх запах у міру того, як розігрівалися тіла і партнер за партнером в бузковому світлі зануреного в напівтемряву гімнастичного залу притискав їх до себе, а над головою звисали смужки гофрованого паперу та баскетбольні корзини, перевиті паперовими квітами, всі ці теплі тіла м'яко стукали один об одного в передчутті холодного повітря, який зустріне їх на вулицях в машинах, де світитися буде лише приладова дошка, а від тепла, що виходить від тіл, запітніє вітрове скло, тафта буде задерта і зім'ята , Холодні пальці будуть незграбно розстібати пальто і штани, знімати труси, одяг перетвориться в серію тунелів, тіло Мері-Енн підкориться його рукам, а простір між її ногами здасться ні з чим не можна порівняти, м'яким, духмяним і безпечним, таким собі окремим світом. Потім — звістки,які передають щопівгодини. Молода жінка з суворим голосом, яка працювала диктором на місцевій станції, давно кудись зникла — цікаво, думає Гаррі, де вона зараз: танцює в дискотеці або працює помічником віце-президента в компанії, що виробляє пиво "Соняшник". Новий диктор говорить зовсім як Біллі Фоснахт — видно, Губошлеп. Президент Картер оголосив, що він за бойкот Московської Олімпіади 1980 року. Реакція спортсменів — різна. Прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді відійшла від прорадянської позиції щодо Афганістану, яку вона начебто займала вчора. Член палати представників від штату Іллінойс Філіп Крейн в ході досить метушливим кампанії з виборів назвав дурістю пропозицію сенатора Едварда Кеннеді від штату Массачусетс перевести атомну електростанцію в Сібрук, штат Нью-Гемпшир, на вугілля.В Японії колишнього учасника ансамблю "Бітлз" Пола Маккартні посадили в тюрму, виявивши при ньому вісім унцій марихуани. У Швейцарії вченим вдалося вивести бактерії, необхідні для виробництва надзвичайно рідкісного людського білка — інтерферону, антивірусного засобу, який може облагодіяти людство в не меншій мірі, ніж пеніцилін. Ну а якщо золоті коронки подорожчали, так це тому, що ціна золота сьогодні на Нью-Йоркській біржі піднялася до восьмисот доларів за унцію. А, чорт! Занадто рано він продав своє золото. Вісімсот помножити на тридцять — це буде було двадцять чотири тисячі, значить, майже на десять косих більше чотирнадцяти тисяч шестисот; треба було йому триматися золота, чорт би забрав цього Уебба Меркетта з його сріблом.А тепер наша програма передає "Приємну музику для приємних людей" — традиційний гімн "Бережи мене, Спаситель". Гаррі вимикає радіо і їде далі вже лише під бурчання мотора "супри".

Тепер він знає дорогу. Повз гігантського Аміша, дороговказ до природного печері, через витягнутий ланцюжком містечко з його продуктової лавкою, і старим готелем, і новим банком, і конов'яззю, і агентством, де можна взяти напрокат трактор. У полях біліє кукурудзяна стерня — все золото з неї злиняло. Вода в ставку замерзла біля берегів, а в центрі стоїть чорна — така м'яка була зима. Гаррі скидає швидкість, проїжджаючи повз поштових скриньок Бленкенбіллеров і мутов, і згортає на ґрунтову дорогу у поштової скриньки з прізвищем БАЙЕР. Нерви його настільки напружені, що він помічає будь-яку дрібницю: камінчики, що стирчать з червоною землі в розбитій колії старої дороги, що облямовують її кущі, з яких вже злетіла листя, але вони коштують майже такі ж пишні, якими були минулого літа; облізлий каркас шкільного автобуса кольору гарбуза; іржавіють борону;маленьку, багато років не фарбовану теплицю і жалюгідні споруди за нею — комора, сарай і кам'яний будинок, який зараз, коли він під'їжджає з фасаду, постає перед ним у зовсім іншому вигляді. Гаррі підводить "селику" до майданчика утрамбованої землі, де тоді зупинялася "королла"; вимикаючи мотор і вилазячи з машини, він бачить те місце, звідки він все це спостерігав, — нерівну лінію вишневих дерев і чорного сумаху, проглядає крізь яблуні, звідки вони здаються куди далі, ніж йому здавалося, так що скоріше за все ніхто його тоді не бачив . Нісенітниця якась. Біжи! ..вимикаючи мотор і вилазячи з машини, він бачить те місце, звідки він все це спостерігав, — нерівну лінію вишневих дерев і чорного сумаху, проглядає крізь яблуні, звідки вони здаються куди далі, ніж йому здавалося, так що скоріше за все ніхто його тоді не бачив . Нісенітниця якась. Біжи! ..вимикаючи мотор і вилазячи з машини, він бачить те місце, звідки він все це спостерігав, — нерівну лінію вишневих дерев і чорного сумаху, проглядає крізь яблуні, звідки вони здаються куди далі, ніж йому здавалося, так що скоріше за все ніхто його тоді не бачив . Нісенітниця якась. Біжи! ..

Але так само як в смерті, наступає момент, коли треба змусити себе перетнути межу, відрізок часу, настільки ж непомітний для ока, як дзеркальне скло, — такий момент настав для нього зараз, і він робить необхідний крок, черпаючи мужність в любові Тельми. У своїй дублянці і безглуздій, маленької, як у ельфа, капелюсі, в вовняний трійці в тоненьку смужку, купленої всього лише в листопаді у кравця Уебба на Сосновій вулиці, він крокує по землі, де колись була прокладена доріжка з гладких плит пісковику. Холодно — в такий день ти відчуваєш всередині порожнечу. Хоча майже опівдні, сонця немає, немає навіть сріблястою смужки, яка вказувала б його місце в небі, — суцільні сірі, низькі, пузаті хмари. Справа височіє по-зимовому гола похмура гайок. В іншій стороні, десь за горизонтом, надривається електрична пила.Він ще не встиг зняти з руки рукавичку і постукати в двері, з якої довгими пластівцями облазить отруйно-зелена фарба, як собака в будинку почула його і залилася гучним гавкотом.