Кленові листки

Страница 3 из 3

Стефаник Василий

— Я не дам та й татові буду казати.

— Не поможе нічого, синку мій наймиліший, дитинко моя найзолотіша! Як виростеш, щоб між собою дуже любилися, дуже, дуже!.. Аби ти помагав їм, аби не давав кривдити.

— Як я буду служити та й буду дужий, то я їх не дам, а буду до них щонеділі приходити.

— Семенку, аби просив тата, що мама наказувала, аби вас любив...

— Їжте булку...

— Співай дитині, хай не плаче...

Семенко хитав дитину, але співати не смів. А мама обтерла долонею сухі губи і заспівала.

У слабім, уриванім голосі виливалася її душа і потихеньку спадала межи діти і цілувала їх по головах. Слова тихі, невиразні говорили, що кленові листочки розвіялися по пустім полю, і ніхто їх позбирати не може, і ніколи вони не зазеленіють. Пісня намагалася вийти з хати і полетіти в пусте поле за листочками...

1 Марікувати — нарікати.

2 Борше — швидше.

3 Дюгати — колоти, шпигати.

4 Як мийка, усотаний — смертельно втомлений.

5 Єгомость — так називали попа в Галичині.

6 Путерії набрати— путнім стати, набрати розуму, сили.

7 Ясла — відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби.

8 Товарина — худоба.

9 Війт — голова волосної управи.

10 Цізорик — складаний ножик.

11 Не замилили — не помилилися.

12 Збиткувати — знущатися.

13 Грядка — жердка під стелею, що на ній вішають одежу.

14 Співорити — закричати з переляку.

15 Оченаш — "Отче наш..." — слова молитви.

16 В хоромах — в сінях.