А в и в а (до жінок). Вийдіть!.. Вийдіть, гражданки!..
Жінки виходять.
Лёп (показує на трьох святителів). А це хто?<Хоч би посоромились! Під носом волосся сиве, а в голові живчики кохання?.. Хай вийдуть!..
А в и в а. Товаришу!.. Це посланці од автокефальної церкви нашої. Прийшли, щоб на Тихонівську...
Лёп. Ну, добре!.. Другим разом!.. Зараз мені пошукайте; згадайте, що хочете робіть... Коли помер і де поховано'вчителя Хулія Хурину?..
А вив а. Ми реєстрації не робимо... .
Л е п. Товариш батюшко!.. Киньте балачки!.. Знаю!.. Будь ласка, Хулія Хурину!.. Де ваші книги, записи!.. (Біжить і приносить папери, за ним бігає Авива). ОтціЬ: Поможіть!.. Шукайте!.. (Тиче трьом святителям папери).
9
Глухонімий (басом):
— Що ж, братія?.. Поможемо!.. Обрящемо!.. "
П е р ш и й. Як на ім'я усопшого?
Л е п. Хулій... Апулій... Щось подібне...
А в и в а. А на прізвище?..
Л е п. Хурина!.. Та це не важить!.. Шукайте Хулія, щоб був учитель!..
Другий. А якого року померли товариш Хулій? Л е п. Не знаю!.. Шукайте!..
Лед, Авива й три святителі перегортають папери і шукають.
Глухонімий (вичитує басом). Младенець Іоанн Клямка... Отроковиця Катерина Коцюба...
Перший (разом). Отрок Тарасій... Младенець Гера-сій... Пистимія... Устимія.
Крадькома входять Пташиха, за нею поодинці жінки.
Авива. Будь ласка, товариші!.. Зайдіть у цю кімнату... (Веде Лепа і трьох святителів, свариться на жінок, вони йдуть за ними).
Позад трибуни нова стінка: хрести, пам'ятники. Вгорі напис: "Земля єси і в землю отидеші". Оддалеки чути барабан і дитячі вигуки:
"ать-два..."
10
Вбігає Леп:
— Гей, хто тут живий?.. Товаришу стороже!.. Чуєш?.. (Грюкотить кулаком).
11
Виходить сторож:
— Ану, розбий вікно!.. Розбий!.. Голову розіб'ю... Л е п. Я од Комгоспу.
Сторож. Од кого?.. Л е п. Од Комгоспу!.. С т о р о ж. Це ж хто такий?..
Л е п. Я од комунального господарства!.. Не знаєш, що таке комунальне господарство?
Сторож. Либонь, щось совєцьке?
Леп. Авжеж, совєцьке!.. Комгосп виконкому!..
Сторож. Слава богу! Таки діждався живої власті, а то кого не принесуть із совєцьких, а він і мертвий... і мертвий... Здрастуйте!
Леп. Здрастуй!.. Мертвяки у тебе цілі! Не повтікали?
Сторож. І не повтікають!.. Податку їм не платити й реєстрації не брати, у черзі не стояти.,. Чого: ще їм? Одного знай— лежи...
Леп. Дерево й мармур, мабуть-, увесь викрадено?
Сторож. А чому й ні?.. З мертвого й шкуру здирай— мовчить... Тут і поліція стара і міліція поховані, а мовчать... і
Леп. А ти?.. Ти ж за що утримання одержуєш?
Сторож. Яке утримене?. •
Леп. Гроші!.. Заробіток!..
Сторож. Оце справді утри мене, бо плачу...
Підходить Пташиха, за нею жінки.
Та якби не кавуни, що цього року вродили на кладовищі, то тільки б ви мене, товаришу, й бачили отут... Бачив я коли гроші?.. Бачив?
Леп. Ну, годі!.. Заплатимо:.. Мені треба одну могилу...
Сторож. Для пролетаріату чи для буржуазії?
Леп. Та ні!.. Могилу треба одшукати... Могилу героя... Учителя Хулія Хурини...
Сторож. Такого щось не чув... Може?..
Леп. Ви давно тут служите?
Сторож. Після Портартуру почав... Як ви сказали? Хулило?..
Леп. Ходімо та одшукаймо!.. Треба знайти і реставрувати! Розумієте?.. Сьогодні... (Пішли),
12
Пташиха:
— Чули? Арештувати!.. Жінки. Що? Невже? Як він сказав? Пташиха. Шукає, щоб арештувати тіло... Ж і н к и. Тіло?.. Чиє?
Пташиха. Благочестивого вчителя тіло!.. Друга. Так ось чого він прибігав у сторожку!.. Пташиха. Ану, піди котра за ними!.. Підглянь непомітно...
Перша. Піди вже ти, Насте, а ми з тобою...
Пташиха. Він мене впізнає!.. Це ж Леп із управи! Піди ти, Мартуню! До речі, тут і твій чоловік похований... Так ти немов до чоловіка... Прийди і сядь... на чоловіка і плач, а сама назирцем, назирцем...
Перша жінка побігла.
Д р у г а. Господи!.. Одного благочестивого вчителя послав нам, та й того...
Пташиха. Чула моя душенька, ще як у сторожці були... Га?.. Арештувати святе тіло? Ні, сестриці!.. Треба щось робити!.. Треба рятувати леригію... Годі мовчати!.. Отак вони нам усіх дочок, всю нашу леригію погвал-тують...
Дитячі вигуки: "ать-два". Барабан. 13
Входять: учитель Шурубалка і гурт дітей з прапором, дехто у червоних самов'язках.
Пташиха. О!.. Шурубалка вже тут!.. Оцього не арештують...
Шурубалка. Отут, товариші діти, станемо... Отут... Ставайте!.. Ставайте отут!.. (Командує). Рота... Стой!.. (Витираючи лоба і спотикаючись, іде до жінок). Чи не знаєте? Розшукали?
Пташиха. А як розшукали, то що?
Жінки підходять до вчителя.
Шурубалка (витираючи лоба). Ху... Боявся, щоб не спізнитися... На третій лекції прибігли з комсомолу і повідомили... (Радісно до дітей). Ми перші прийшли!..
П т а ш и х а. І чого б ото я дітей водила по кладовищах?..
Друга. Аякже!.. Треба ж чоботи бити... Хай батьки справляють...
Третя. І так не настачишся... І за книжки плати, і на ремонт давай, і на патрети неси...
П т а ш и х а. Хоч би вчили до пуття... А то ж хі-ха-ха та ать-два-три... Та й ще проти леригії навчають, щоб вас самих отак вчило й не переставало, як ви вчите!..
Шурубалка. Забудьте, товаришки, за стару школу... Ми, вчителі, ще більш за вас лаяли нову, а проте...
Учень. Можна оправиться, Іване Мартиновичу?
Шурубалка. Можна... (До жінок). Ми думали, хиталися...
2-й учень. Товариш Шурубалка!.. Можна?.. Шурубалка. Можна... Можна... 3-й і ще. А мені? А нам можна?.. Шурубалка. Можна! Тільки не всі разом... Індивідуально! Індивідуально оправляйтеся!
Учні збігають з трибуни, пустують, бавляться, дехто палить цигарки.
П т а ш и х а, Бідні діти!., Тож гнав, щоб тебе самого гнало й не переставало!..
Шурубалка. Даремно ви лаєтесь, громадянко... Коли ми йшли за психологією й біогенетичним законом...
П т а ш и х а. Що ти мене вчиш!.. Що ти мене вчиш!.. Я сама сім год співала на клиросі і знаю по-церковно-слов'янському...
Шурубалка. Чудна ви женщина... Якби ви знали тези товариша Соколянського, то, запевняю вас, не лаялися б отак... Дитячий комуністичний рух і хроніка подій, що виникають на полі нашого життя, хоча б і на кладовищі, виховання відповідних рефлексів — оце й єсть €диний педагогічний процес, що утворює нову школу...
П т а ш и х а. Та ви на язик багаті... Не перебалакаєш... І дітей навчили язиком крутити так, що памороки родителям забивають... А читати? А писати?.. А слухатися батька, матір і старших навчили? А молитов навчили?.. Га?..