Кириль. Ти з розумом? Ти справді в бупр хочеш.
Сосновський. А що ж я маю сказати, коли я Сосновський, і був за агента в справі розповсюдження газети "Правда"?
Кириль. Та тебе ж, яко Сосновського, розшукують! Тисячу карбованців передплати прогуляв!.. Ти здурів.
Сосновський. Мовчи. (Думає). Набігла ідейка... (Захоплено). Блискавична ідейка! Розумієш... Кириль! Це ж геніальна ідейка!
К и р и л ь. Не така, як в Одесі?
Сосновський. Мене одного разу якийсь комуніст-редактор по морді за Сосновського признав... ти розумієш?
6
Вбігає Хуна. Хуна (будить сина). Вставай, балван! Чуєш?
Син встає.
Хай на тебе хоч товариш Сосновський подивляться... Ну?! Допіонерився? Доспартачився? Пішов геть... до мами!..
Син, взявши подушку, йде.
Бачили тепер?
Сосновський. Ось що!.. Ви розумієте тепер, що я... що ми... щоб до обіду ніхто, ані одна душа, крім вас, не знала, хто до вас приїхав!..
Хуна. Товаришу Сосновський, за кого ви нас маєте?..
Сосновський. Я гадав, що ви не знаєте Сосновського, себто мене!..
Хуна. Вас, товаришу Сосновський... Вас... Вас навіть наші коні читають!
Сосновський. Дайте документа! (Одбирає доку-мента).
Хуна. Такий писатель! Такий сочинитель!.. Capo! Це таки да,— товариш Сосновський! (Біжить).
Сосновський (читає документа). Так! Ідейка! "Пред'явитель cero товариш Сосновський агент по рас-пространенію газети ЦК РКП і Московського Губкому РКП, журнала "Прожектор"..." Мамуню моя, це ж божа провиденція!..
К и р и л ь. Що ти надумав?..
Сосновський. Завтра узнаєш!.. (Читає). "Пред'я-витель сего агент по распространена" викреслити, затерта і написати "ответственний сотрудник газети ЦК РКП і Московського Губкому"... (Підскочивши). Ленінова ідея!.. Мамуню рідная!.. Спасибі, що ти була Сосновська, а не яка-небудь Верба, або Груша!..
7
Хуна з подушкою:
— Ой, товаришу Сосновський!.. Ви ото як сочинили Димовку, так у нас нарком перевернувся;
Сосновський. Будь ласка, товаришу хазяїне!., Я благаю!.. Щоб ніхто!.. Розумієте?..
Хуна. Не сумнівайтеся собі!.. Хуна Штильштейн є перш за все Штильштейн, а тоді вже Хуна... Він як камінь!.. Мовчить!..
Сосновський. Подушка... Спасибі, товаришу Штильштейн!.. От якби ви ще...
Хуна. Слухаю...
Сосновський. Засмажте нам яєчні... З цибулею!..
Хуна. Саро!.. Яєчні товаришу Сосновському!.. (Йде). І вони люблять, щоб з цибулею...
К и р и л ь. Ти вплутаєшся!.. Тебе накриють!..
Сосновський. Ні!.. І ще раз — ні!.. Вже коли оцей тип визнав мене за Сосновського, то будь певен... З тріумфом можна йти до виконкому, до парткому... Ех, Ки-рилько!..
Кириль. Невже ти певен, що ніхто тут не бачив, не знає справжнього Сосновського...
Сосновський. А ти його бачив?.. Ти, я, що всякого агента розшуку знаємо, всю Україну виїздили. А знаєш... Ти будеш знаєш хто?
Кириль. Ну?
Сосновський. Член ЦК компартії Грузії...
Кириль. Ні... Коли на те пішло, то краще щоб Вірменського ЦК... Я хоч вірменських анекдотів знаю...
Сосновський. Геніально!..
Кириль. Стривай... А документи?..
Сосновський (натхненно). Я, Сосновський із "Правди", та щоб не показав тебе, якогось там вірменина, без документа... Дайош секретаря Вірменського ЦК — і покажу!.. І ніхто за документами не спитає... Москва, брате!.. Гегемонія, Кирюшо!..
8
Хуна, Capa з яєчнею.
Хуна. Саро!.. Ось вони, товариш Сосновський...
С а р а. А чому ти не купив їхнього патрета? Луначар-ського купив і Леніна...
Хуна. Саро!.. Навіщо тобі патрет, коли сам товариш Сосновський вже у нас. (Готують на столі їжу).
Сосновський. Ну, товаришу Каландаришвілі!.. Тепер тобі таїтися нема чого... Сідай до яєчні!..
Хуна. А хто вони будуть?
Сосновський. Член Вірменського ЦК КП(б)У Каландаришвілі... Тільки нікому ні слова!.. Розумієте?
Хуна. Ні півслова!.. Саро!..
Сара. Ах, такий жаль, що я їх не знаю!..
Кириль. Ну, хазяйко, як твоє сомнєніє? (їдять яєчню).
Сара. Ой, просто не питайте!..
Хуна. Якби я був у тресті, хай навіть у Харкові, то вона б у мене не сумнівалась... Цей год на Кавказ, на той у Крим — і всю хворобу як злизало б...
Сара. Я вже говорила: Хуно, чи не пора і тобі до партії?
Сосновський. Не сумнівайтесь!.. Скоро й ви поїдете...
Хуна. Саро! Подивилася раз на товариша Сосновського? Назад!..
Capa йде.
Кушайте, кушайте, товаришу Сосновський!.. І довго ви в нас пробудете?
Сосновський. Ви краще розкажіть за себе, як ви?.. Кому хабаря давали?
Хуна (сміється). Зразу видно, що товариш Сосновський питає!
Сосновський. А справді? Кому? Скільки?
Хуна. Знаєте?.. Хоч ви і товариш Сосновський, і пишете дуже сочинительно, а за це я вам не скажу...
К и р и л ь. А пачему?
Сосновський: Невже й мені? Скажете, що я писав...
Хуна. А мені скажуть,-ідо я писав... І скільки треба на вашу голову, то все впаде мені на голову... Та й що тепер можна зробити без хабаря? Хіба вже незаконноро-джене дитьо, та й те, як ще не народилось.
Грюкають у вікно. Хуна йде до вікна і вдивляється, Сосновський і Каландаришвілі хвилюються.
Ну? Хто там? Г о л о е и. Номері є?
Хуна. Номері пишуть, а місць нема!.. Не грюкайте, говорю!.. —Що? Делегати?.. Місць для вас нема і не буде!.. Спитайте у вашого фінвідділа!.. (Одходить).
Сосновський. Хто?
Хуна. Якісь делегати... Ой, товаришу Сосновський!.. І коли вже ваші делегати навчаться революції? Як/тільки запустиш, так і заплюють, так і захаркають увесь готель! Я вже говорив: хочете плювати — їдьте собі, будь ласка, до Харкова, до Москви і там грюкайте, плюйте і що хочете робіть!.. А готель вам не республіка!
Сосновський. Ну, товаришу Калаьгдаришвілі!.. Чого ще нам треба?.. Спатоньки?
Кириль, Перед цим трошки бамажки!..
Хуна (сміється). Ой, який же ви комичесдаий!.. (Виймає з кишені папір, мне й дає).
Сосновський (сміється). Ну, що ж? Почнемо з цього... нашу ревізію...
Кириль. Спасибі, хазяїне!.. А скажи — окремий маєш кабінет, чи комунальний?
Хуна (сміється). Зараз двері, через двір і там у кутку... Побачите — каганець світиться...
Кириль (мне папір). Нєт краще, як у нас на Кавказі!.. Вийдеш, сядеш за горою і сиди, скільки хочеш...
Йдуть. Стінка спускається і замість неї підводиться друга з двома вікнами, поміж ними Ленінів портрет. Угорі на стінці напис: "Окру-говий виконком на Золотопуповщині".