— Щоб оскаржити Трурля в тому, що він з моєю допомогою пробував учинити замах на короля! — сказав, світячись, Дорадник. — Таким чином, коли Ваша Королівська Величність накаже відшмагати Трурля й скинути його з замкового муру в рів, усі визнають це за акт надзвичайної ласки, бо за такий злочин спершу піддають тортурам, а вже потім карають на горло. А мене, як невинне знаряддя в Трурлевих руках, Ваша Королівська Величність зволить повністю виправдати, що викличе загальний захват королівською добротою і великодушністю. І тоді все буде саме так, як волить Ваша Королівська Величність.
— Ну, то души мене, тільки обережно, йолопе! — погодився король.
І все сталося саме так, як надумав Досконалий Дорадник. Король хотів, правда, перед тим, як кинути Трурля до рову, повисмикувати йому ноги, але до того якось не дійшло. І хоча сам він потім думав, що це сталося внаслідок замішання, але насправді це сталося завдяки таємній домовленості Дорадника з помічником ката. Потім король виправдав Дорадника і поновив його на посаді при своїй особі, а Трурль, ледь живий, поплентався додому. Повернувшись додому, він одразу ж подався до Кляпавція, розповів йому про свою пригоду й сказав:
— Цей Мудрильйон іще більший негідник, ніж я сподівався. Він підло ошукав мене і, подумати тільки, використав для цього створеного мною Дорадника, щоб той допоміг йому порадою, як злочинно спекатися мене! Але він помиляється, якщо думає, що я здамся. Та нехай я проіржавію наскрізь, якщо не помщуся тому тиранові!
— І що ж ти збираєшся робити? — спитав Кляпавцій.
— Подам на нього позов до суду, хай заплатить обіцяне. Але це буде тільки початок, він винен мені значно більше. Бо ніяким золотом не зможе заплатити за мої страждання і біль.
— Це складна юридична проблема, — сказав Кляпавцій. — Я радив би тобі перше, ніж щось зробити, звернутися по допомогу до доброго адвоката.
— Нащо мені йти до адвоката? — відказав на це Трурль. — Я сам собі його зроблю!
Трурль пішов до себе, всипав у бочку черпаком шість з вершечком транзисторів, стільки ж опорів та конденсаторів, налив електроліту, прикрив кружком, пригнітив каменем, щоб усе це само по собі добре зорганізувалося, і пішов спати, а за три дні мав такого адвоката, аж любо глянути. Не хотілося навіть витягати його з бочки, бо його послугами треба було скористатись лише один раз, отож Трурль поставив бочку на стіл та й питає:
— Ти хто?
— Я правничий консультант-адвокат, — забулькотіла у відповідь бочка, бо він налив забагато електроліту.
Трурль виклав їй свою справу, а вона:
— Ти заклав у програму Дорадника Застереження, щоб він не міг призвести до твоєї загибелі?
— Так. Тобто я подбав лише, щоб він не знищив мене. Тільки й усього.
— Отже, ти не повністю дотримав угоди, оскільки Дорадник повинен був уміти робити все, без жодних винятків. А якщо не міг тебе вбити, значить, умів не все.
— А якби мене вбив, то не було б кому одержати плату!
— Ну, то окреме питання й інша справа, то вже справа суду, установити згідно параграфів карну відповідальність Мудрильйона. А твоя скарга має характер цивільного позову.
— Бач куди! Щоб якась бочка та вчила мене цивільного права! — розгнівався Трурль. — Ти чий адвокат — мій, чи того розбійника короля?
— Твій, але король мав право не заплатити тобі.
— І наказати скинути мене в рік з оборонного муру теж мав право?
— Це вже інша справа, карна, і окрема проблема, — відповідає бочка.
Трурля аж затіпало.
— Як це?! То я перетворюю купу старих перемикачів, дротів і залізяк на свідомий розум і замість слушних порад дістаю якісь викрутаси? А бодай ти був не самозорганізувався, крутію нікчемний!
Трурль відцідив електроліт, витрусив усе з бочки на стіл, порозбирав на частини, та так швидко, що адвокат навіть не встиг внести апеляції проти такої дії.
Тоді Трурль закасав рукави і збудував двоповерхового Юрисконсульта з чотирикратними підсилювачами на два кодекси — цивільний і карний — і про всяк випадок підключив йому ще міжнародне й адміністративне право. Потім увімкнув струм, виклав справу й питає:
— Як добитися свого?
— Складна справа, — каже машина. — Вимагаю, щоб мені негайно підключили п'ятсот додаткових транзисторів зверху і двісті — збоку.
Трурль зробив це, а машина каже:
— Мало! Прошу додаткового підсилення і дві великі шпулі.
А потому каже:
— Випадок сам по собі цікавий, однак має два аспекти: по-перше — підстава позову, і тут можна було б багато зробити, по-друге — характер позову. Річ у тім, що цивільним позовом короля ні до якого суду не притягнеш, оскільки це суперечить міжнародному і космічному праву. А остаточно поясню тобі все це в тому випадку, якщо ти даси мені слово, що не розмонтуєш мене відразу після того на частини.
Трурль пообіцяв і запитав:
— Але скажи мені, будь ласка, звідки ти дізнався, що тобі загрожує демонтаж, якби мене не задовольнила твоя робота?
— Не знаю, так мені чомусь здалося.
Трурль здогадався: причиною було те, що для спорудження Юрисконсульта він узяв частини, попередньо вживані для виготовлення бочкового адвоката; очевидно, пам'ять про ту історію, хоч і стерта, вкралася до нових контурів, утворивши комплекс підсвідомості.
— Ну, й де ж твоє пояснення? — питає Трурль.
— Пояснення таке: немає компетентних трибуналів, отож і процесу не буде. Бо ані виграти, ані програти його не можна.
Трурль схопився з місця, показав кулака правничому радникові, але мусив дотримати слова і нічого поганого йому не зробив. Пішов до Кляпавція і все йому розповів.
— Я відразу казав, що це безнадійна справа, але ти не хотів мені вірити, — каже Кляпавцій.
— Ганьби я не подарую, — відказав на це Трурль. — Якщо не можу знайти справедливості шляхом права й суду, то помщуся тому негідникові королю іншим чином.
— Цікавий би я знати, як ти це зробиш. Сам дав королеві досконалого Дорадника, який може все, окрім хіба що знищити тебе, отож той Дорадник відведе кожну біду, кожен твій удар, кожен підступ проти короля і його держави. І я справді вірю, любий Трурлю, що він це зуміє зробити, бо повністю довіряю твоєму конструкторському обдаруванню!
— Це правда. Схоже на те, що, створивши Досконалого Дорадника, я сам відібрав у себе будь-яку можливість перемогти ту короновану паскуду. Але ж мусить бути десь хоч якась зачіпка! Ну, я вже не відступлюся, поки її не знайду!