Замовк у горах крик війни,
Тепер там руський меч владика.
Кавказу гордого сини,
В борні ви гинули без ліку,
Та перемоги наша кров
Вам не дала, як ваші броні,
І гори, і шаблі, і коні,
І дика вільності любов!
Забуде, як народ Батия,
Кавказ огні старовини,
Повік не знатиме війни,
Тугі сагайдаки закриє.
І подорожній помандрує
Без жаху в глибочінь долин
І лиш в переказі почує
Про волі вашої загин.
1820—1821
« Первый Предыдущая Страница 5 из 5