(1) Легке чтиво (англ). [114]
От так бавишся, бавишся, але настає день, коли забавки мають припинитися, бо ти натрапляєш на більш глибоке почуття. І коли настає цей день, лишається тільки подякувати Господові і не втратити шанс: і ось, перескакуючи через чотири сходинки, Джонатан біжить угору, навіть не поглянувши на садові статуї. Він навіть не чув скиглень своїх "колишніх" (Джесіки, Соні та Ульріки — чисто за алфавітом), коли проходив через хол до своєї Lotus seven. Почувся шурхіт шин по гравію у саду. По радіо лунало: "This Guy's in love with you"! — що було дуже доречно.
(1) Цей хлопець тебе кохає (англ.). [116]
Він думав лише про одне: знайти свою Зустріч, привести її до готелю і поставити їй це кляте питання, що змінить їхнє життя. Він не повинен був її відпускати.
Деякі люди не мають права піти з вашого життя після того, як ви із трепетанням у серці їх спокушали, після того, як ви танцювали під Moon River у виконанні Одрі Хеп-берн, після того, як вас приголомшив місяць у басейні серед сяйва свічок. Молоде створіння, яке щойно цілувалося з вами взасос, не могло покинути вечірку, коли воно навіть не попрощалося з вами. Яке щастя, що Джонатан знає адресу готелю, де живе його курортниця? (Утім, хто не знає адресу готелю du Cap? А? Хто?) Додаючи швидкості на поворотах, Джонатан мріяв про гарну автокатастрофу, потім приходив до тями, бо не хотів померти, так і не почувши першої відповіді на Питання. Тепер його супроводжу— [117] вала Діонн Ворвік: "Walk on byyyyyy", потихеньку наспівувала вона, наче заспокоюючи його хвилювання. Запах сосен, теплий вітерець та чисті почуття розвіяли його похмілля. За мить він знатиме. Усе буде зрозуміло. Він відчинить двері до її кімнати, геть червоний від сором'язливості, і запитає, тоді як мила Істотка дивитиметься на нього крізь напівзакриті очі і посміхатиметься тією посмішкою, від якої ще лишився слід на його губах, — червоної наче вишня посмішки без ніякої там помади. І вона відповість, і він знатиме, і вони будуть щасливими. Не має значення, чи кохатимуться вони одразу після того, бо попереду буде ціле життя!
Він припаркувався біля готелю Cap, поміж старим Bentley та новеньким чорним Mercedes SLK. Він вийшов з машини, похапцем розв'язуючи краватку. Ранок був ліловий. [118]
По дорозі Джонатан розбудив двох цикад, що переховувалися на пальмовому листі. Він підійшов до стійки адміністратора, розбудив (знов-таки) консьєржа, дізнався у нього номер кімнати і, помираючи від нетерпіння, піднісся, прямо не торкаючись сходів, і постукав у двері своєї Зустрічі. Затамований голос відповів:
— Хто це?
— Моє кохання, це Джонатан, вибач, що розбудив тебе, але ти не попрощалася зі мною, мені треба поставити запитання, це все, лише одне питання, це дуже важливо для мене, і потім я піду, я залишу тебе спати, моє серце, я ніколи не був у подібному стані, дозволь мені увійти лише на мить, я тебе благаю. .
Мертва тиша. Стукіт серця, притишений товстими килимами. М'який шелест кроків, [119] Двері щастя відчиняються. З'являється миле прим'яте обличчя. Зніяковіння, острах, які наче завжди супроводжують душевне тремтіння? І нарешті Джонатан ставить Питання, що мучило його від самої прогулянки на ПЛЯЖІ:
— Еее, скажи мені, ти дівчина чи хлопець?
Самотність разом
Можливо, люди і не приречені на самотність, але так воно є — навіть одружена, людина все одно лишається самотньою та покинутою на планеті, що несеться у міжзірковому просторі зі швидкістю 29,79 км за секунду. Народжується чоловік: він бігає, поспішає жити, читає книжки, ходить до кінотеатрів, страждає, снідає, вмирає. Іноді йому починає здаватися, що він не створений для того, аби залишатися парубком довічно. Він ризикує закохатися, що значить почати брехати якійсь жінці, так само як і самому собі. Погляньмо на цього чоловіка зі співчуттям: він намагається спокусити її, наче депутат у розпал передвиборної [121] боротьби (чи здогадується він, що його обіцянки залишаться невиконаними)? Він може переконувати себе, що він щасливий. Він одружиться, розплодиться, робитиме численні кольорові фотокартки, намагаючись обезсмертити примарність. Яка зворушлива у нього посмішка, коли він роздивляється знімки. Однією рукою він притискає до себе рожеве немовля, яке ще не знає, що так само скінчить у самотності, іншою рукою він притискає свою дружину (аби та не пішла чи для самовпевненості?). Того дня, коли він уперше почуватиметься ошуканим, він підведе очі до неба і подивиться на сонце, яке знаходиться на відстані 152 км від Землі. Він повзає по підлозі, виригаючи свій обід, — о, він такий жалюгідний, перепрошуємо за цей непорядний епізод. Потім, коли він нарешті визнає, що всі [122] люди приречені на холостяцьке існування, то почне гуляти мов скажений. Деяким потрібно більше часу, ніж іншим, аби прийняти це, але така доля холостяків від природи: кочувати від бару до бару, від міста до міста, від жінки до жінки, дивитися відео, жерти "боліноси", танцювати перед дзеркалом, видавати себе за когось іншого, вигадувати усілякі забавки на кшталт йогуртів, чи парфумів, чи автомобілів, чи романів, і все заради того, аби дивувати жінок (але марно, бо їх може здивувати лише те, що не вигадане).
Від холостяків смердить, бо в них немає жінок, які б змушували їх митися. Часто холостяка можна впізнати по перегару. Вони погано виголені, на смердючих сорочках не вистачає ґудзиків. Холостяки викликають скоріше відчуття жалості, ніж бажання, і лише [123] одружені чоловіки їм заздрять, бо вважають, що холостяки мають свободу, яка насправді є відчаєм.
Боже мій, це ж до якого відчаю треба дійти, аби сидіти у неділю ввечері перед телевізором, їсти Happy Meal, навіть коли Анну Сінклер уже замінив Мішель Дрюкер.
Зрозуміло, що одружений чоловік помиляється, коли заздрить холостякові, але він нічого не може вдіяти, це сильніше за нього, він вважає, що на холостяка так і вішаються жінки, що його життя сповнене пригод з італійськими уїк-ендами, оральними насолодами, вишуканими любовними втіхами, новими позами та млосними повідомленнями на автовідповідачу. Вони не переймаються тим, що холостяк щовечора повертається додому, спіймавши облизня, звичайно, якщо це тільки не учасник якогось boys' band (та і то лише якщо це модна група, а мода на них, як відомо, швидко змінюється). Найкращий доказ того, що холостяки знаходяться у жалюгідному становищі, це те, що жінки їх не хочуть: вони віддають перевагу чоловікам своїх найкращих подруг.