Історія вічності

Страница 26 из 29

Хорхе Луис Борхес

Тут доречно також навести мужні слова, про які згадує Де Квінсі ("Твори", одинадцятий том, с. 226). Одному шляхетному чоловікові під час теологічної чи літературної дискусії виплеснули в обличчя склянку вина. Потерпілий не змінився на обличчі й незворушно кинув своєму кривдникові: "Це, сеньйоре, ліричний відступ. А тепер я чекаю ваших аргументів". (Автор цієї репліки, такий собі доктор Гендерсон, помер в Оксфорді близько 1787 року, не залишивши по собі іншої пам'яті, крім цих слушних і справедливих слів, – воістину достойне і гідне безсмертя!)

Легенда, яку мені довелося почути в Женеві наприкінці Першої світової війни, розповідає, ніби Міґель Сервет{236} сказав своїм суддям, які послали його на вогнище: "Я згорю, але це буде звичайною земною подією, яка нічого не змінить. Нам буде про що поговорити у вічності".

Адроґе, 1933 р.

14

Россі, Вісенте (1871–1945) – уругвайський письменник.

15

Фалучо – прізвисько Антоніо Руїса, учасника Війни за незалежність, аргентинця негритянського походження, розстріляного іспанцями 7 лютого 1824 року.

16

"Алілуя" – фільм американського кінорежисера Кінга Відора (1894–1982).

17

Солер, Мігель Естаніслао (1783–1849) – аргентинський воєначальник, учасник Війни за незалежність.

18

Ф'єрро, Мартін – ґаучо, герой поеми Хосе Рафаеля Ернандеса Пуейрредона.

19

Тусен-Лувертюр, Франсуа Домінік (1743–1803) – лідер визвольної боротьби таїтянського народу проти французьких та іспанських поневолювачів.

20

Хабанера – кубинський танець і пісня – похідні від європейського контрданса.

21

Кандомбе – ритуальний негритянський танець у супроводі барабанів, поширений у районі Ла-Плати.

22

Альварес де Пінеда – іспанський мореплавець; 1519 р. здійснив експедицію вздовж північного та північно-західного узбережжя Мексиканської затоки від Флориди до ріки Пануко.

23

Сото, Ернандо де (1500?–1542) – іспанський конкістадор.

24

Атауальпа (бл. 1500–1533) – останній правитель держави інків, страчений іспанцями.

25

Аль Капоне (1899–1947) – американський гангстер.

26

Патіо – внутрішнє подвір'я.

27

Наваха – великий складаний ніж.

28

Вара – міра довжини, дорівнює 835 мм.

29

Айша – матір Боабділа (Абу Абдаллаха) (1460–1526), останнього мусульманського правителя Гранади.

30

Боабділ (Абу Абдаллах) (1460–1526) – останній мусульманський правитель Гранади.

31

Есбері, Герберт (1891–1963) – дослідник гангстерського світу Нью-Йорка.

32

Сахеми – політичні боси (англ.).

33

Волгейм, Луїс (1880–1931) – американський актор.

34

Хунін – місто на південному заході Перу, поблизу якого 6 серпня 1824 року об'єднана армія аргентинських, колумбійських, перуанських і чилійських патріотів під проводом Симона Болівара завдала поразки іспанським колоніальним військам.

35

Монфокон – місцевість поблизу Вердена, де 27 вересня 1918 р. американський загін здобув перемогу над німецьким військом.

36

Бауері – вулиця в Нью-Йорку, відома бандитськими кублами й будинками розпусти.

37

Янґ, Брайґем (1801–1877) – глава релігійної громади американських мормонів, у якій було поширено багатоженство.

38

Ако – японський феодальний клан.

39

Мітфорд, Алджернон Бертрам Фрімен (1837–1918) – англійський сходознавець і письменник, чия книга "Легенди старої Японії" стала джерелом для оповідання Борхеса "Неґречний церемоніймейстер Котсуке-но-Суке".

40

Єдо – центр династійного правління дому Токугава у середньовічній Японії.

41

Хорасан – провінція на північному сході Ірану.

42

Аль Балазурі (IX) – арабський історик.

43

Аббасиди – династія арабських халіфів (750–1258).

44

Ібн Абі, Таїр Тайфур (819?–893) – арабський письменник і історик.

45

Горн, Пауль (1863–1908) – німецький сходознавець.

46

Сайкс, Персі Молворт (1867–1945) – англійський сходознавець і мандрівник, автор "Історії Персії", до якої звертався Борхес під час написання оповідання "Хакім із Мерва…".

47

Мур, Томас (1779–1852) – ірландський поет.

48

Хіджра – переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини в 622 р., від якого бере відлік мусульманське літочислення.

49

Нішапур – місто в Східному Ірані.

50

Аль Махді, Мухаммад – халіф (775–785) із династії Аббасидів.

51

Аморім, Енріке (1900–1960) – уругвайський письменник.

52

Паредес, Ніколас – один з т.зв. буенос-айреських поножовщиків, сучасник Борхеса.

53

Мате – парагвайський чай.

54

Ібарра, Нестор – перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги "Борхес і Борхес".

55

Меланхтон (справжнє ім'я – Філіпп Шварцерд, 1497–1560) – німецький гуманіст, теолог і педагог, діяч Реформації.

56

Хуан Мануель (1282–1348) – іспанський письменник, племінник короля Альфонсо X, Мудрого; брав участь у боротьбі з маврами.

57

Бертон, Річард Френсіс (1821–1890) – англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.

58

Кордофан – передмістя Каїра.

59

Платон (427–347 до н. е.) – давньогрецький філософ, основоположник одного з фундаментальних напрямків античної філософії.

60

Парменід (VI–V ст. до н. е.) – давньогрецький поет і філософ, основоположник елейської школи.

61

Шопенгауер, Артур (1788–1860) – німецький філософ-ідеаліст.

62

Еріуґена (Іоанн Скот Еріуґена, бл. 810–після 877) – середньовічний філософ, один з провідних представників тогочасного філософського реалізму.

63

Плотін (бл. 205–270) – грецький філософ, основоположник неоплатонізму.

64

Унамуно, Міґель де (1864–1936) – іспанський письменник і філософ.

65

Бредлі, Френсіс Герберт (1846–1924) – англійський філософ, провідний представник абсолютного ідеалізму.

66

Елеати – давньогрецька філософська школа, створена Ксенофаном (VI ст. до н. е.).

67

Расел, Бертран (1872–1970) – англійський філософ, логік, математик, громадський діяч, основоположник філософії логічного атомізму.

68

Номіналізм – філософське вчення, представники якого вважали реальними лише поодинокі предмети, стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а лише в мисленні.

69

Іриней Ліонський (бл. 130–200) – єпископ, християнський проповідник.

70

Сократ (469–399 до н. е.) – давньогрецький філософ і мораліст.

71

Хронос – за давньогрецькою міфологією, уособлення часу.

72

Малон де Чайде, Педро (1530?–1596?) – іспанський поет-містик, чернець-августинець, автор трактату "Навернення Магдалини".