1924
1 — Робфаківець (робітфаківець) — учень робітничого факультету — загальноосвітнього навчального закладу, що готував до вступу у вузи робітничо-селянську молодь, яка не мала середньої освіти. Робіт-факи існували в 1919—1940 рр. при вузах і школах.
2 — Милорадовичі — багаті поміщики на Лівобережній Україні; від часів Петра І вихідці з цього роду перебували на службі в російських царів.
3 — Денікін Антон Іванович (1872—1947) —генерал-лейтенант царської армії, один з головних організаторів контрреволюції в громадянську війну. Командував Добровольчою армією, потім "Збройними силами Півдня Росії" розгромленими Червоною Армією. З 1920 р.— білоемігрант.
4 — ...з а морив останнього Полуботк а...— Полуботок Павло Леонтійович (бл. 1660—1723)—наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України. В чолобитній до царського уряду просив скасувати обмеження політичної автономії на підвладній йому території (так рваній Гетьманщині). Обвинувачений у сепаратизмі, за наказом Петра І був ув'язнений в Петропавлівській фортеці, де й помер.
5 — "Ето бдєт после дній і рєшітєльний б о й!" — побажали при кінці...— тобто заспівали "Інтернаціонал".
6 — Р е в к о м и — військово-революційні комітети, органи підготовки і проведення збройного повстання, створені напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції. Перший ВРК, при Петроградській Раді робітничих і солдатських депутатів, діяв під керівництвом В. І. Леніна як штаб Жовтневого повстання і перший орган державної влади пролетаріату. Ревкоми були утворені при губернських, міських, повітових і деяких волосних Радах. На початок 1918 р. вони виконали свою роль. На Україні, в зв'язку з іноземною інтервенцією та складними обставинами громадянської війни, ревкоми як тимчасові надзвичайні органи влади проіснували до літа 1921 р.