Додому я повернуся вранці. З сумкою — моя частка, — купюр, вітчизняних та імпортних, зливками золота і срібла. І ми з тобою, моя мур-мур, приливаємо операцію. Тільки не зіпсуй мені настрою і не програвай у казино більше 15 кусків за одну ніч — треба ж думати і про завтрашній день та його благополуччя.
Все, моя кицько, спішу. О’кей!
Мало не забув головного. На діло йду з двома слизькими типами, рецидивістами, яких світ ще не знав! З Крисою і Молдоном.
Повідомляю — так, на всякий пожежний випадок, — їхні справжні імена: 1) Сірий Геннадій Павлович, кликуха Криса, 2) Віктор Лотян по кличці Молдон. (Він, буцімто, молдаванин, а самоназва їх молдовень. Хоча він такий же молдаванин, як я, приміром, грек, за якого часто себе видаю).
Для чого я все це повідомляю тобі і для чого "видаю" своїх подільників?
А ось для чого.
Криса і Молдон охоронця Перепічку, нашого негаданого спільника, який відчинить нам вхідні двері і дасть ключі, вирішили той... Насправді прикінчити. Натурально! (Бояться, щоб Перепічка, потрапивши до занудливого слідчого, не видав нас бува з головою).
Хто такі Криса і Молдон? Ворюги, які не знають, що таке честь і порядність. Для них об’єгорити подільника, що раз плюнути. Дають слово і тут же діють так, як вигідно їм. Приклад? Хоча б з тим же Перепічкою, який довірився цим злодюгам і тепер за це поплатиться своїм дурним життям. Та дідько з ним! Нам більше здобичі зостанеться. А вони ж дали йому слово лише зімітувати напад на нього, а тепер йому гострять перо під бік... Чи й у горлянку. Хіба можна таким довіряти? Та це ж бандюги з бандюг! Кримінал, за яким всі тюряги плачуть! Я на їхньому чорному фоні — пристойна біла пляма.
Зовсім випадково мені вдалося підслухати їхню змову. Про що вони чинили базар, гаразд не дочув, але... Маю тепер сумнів щодо їхньої порядності. Не інакше, як ці ублюдки — набрід, наволоч! — вирішили і мене слідом за Перепічкою спровадити до праотців. Але не в банку, а вже на нашій тайній кватирі, куди ми прибудемо під ранок із здобиччю. Мій єдиний труп закопають десь на смітнику, а мою частку поділять між собою — лафа! (Не мені, звісно, їм).
Логічно? На сто відсотків. Та ще враховуючи їхній закоренілий бандитизм. Та від таких горлорізів-зарізяк, від харцизяк таких, як Криса та Молдон порядності ждати не доводиться.
Тепер ти січеш для чого я залишаю тобі цю записку?
Бля буду, якщо ці подонки не надумали зі мною утнути те, що з Перепічкою! Але я — на сторожі. Цим гадам не дамся в руки. Бля буду, якщо їх не перехитрю.
Тепер читай, жіночко, що ти маєш робити. Це так, на всякий пожежний варіант. Раптом ці лотри втнуть зі мною щось, то не повинні залишатися ненаказаними. Січеш? Раз вони до мене чортом, віддячу їм бісом. Таким башибузукам, покидькам суспільства місце тільки за добрими ґратами!
Так ось... Якщо я з’явлюся під ранок додому з торбегою грошви, з золотом і сріблом (моя частка законної добичі), ми цю записку спалимо, попіл од неї випиваємо з водою — як ніби її не було!
Ну, а якщо... раптом я не з’явлюся — ні під ранок, ні протягом дня і від мене не буде дзвінка на мобілку, це означатиме одне: та потолоч, яку я вище назвав, здійснила щодо мене свій чорний задум.
В такому разі ти береш цього листа і чешеш прямцем у райвідділ міліції до наших рідних ментів. Не бійся. В міліції нашій теж трапляються порядні люди, дізнавшись, хто саме обчистив Збербанк, тут же й похапають їх. Криса й Молдон отримають своє — може, й пожиттєвий строк. За вбивство Перепічки. Не кажучи вже за мене, якщо вони ризикнуть втілити в
життя свій підступний щодо мене план.
Але спершу чекай мене до ранку, потім ще день і лише потім дій так, як я тут і описав — мсти подонкам і бандюгам! Зрештою, повинні ж ми якось боротися з банюгами, що й геть уже розперезалися!
Січеш? Будь здорова, скоро ми розбагатіємо.
Кирило Гомельський, власною рукою.
Дата (година теж) підпис.
P. S. Але духом передчасно не падай. Це я пишу на всяк випадок, а сам вірю, що все скінчиться добре і ми з тобою завтра будемо мати торбегу грошви. І перше, що зробимо на радощах, підемо в казино. На всю ніч. Де славно проведемо час — раз бо в світі живеш!
Твій котяра, єдина біла пляма
на фоні нашого чорного бандитського безпрєдєла!
ЗАДОВІЛЬНЯТИ, ЗАРОБЛЯТИ, ДОПОМАГАТИ...
У нас тут одну бабенцію судили. Пардон, супруженцію. Котра, значить, ого-го ще яка бабенція! За віщо б ви думали? За жадібність. Одного їй, бачте, мало (апетит, як відомо, з їдою приходить), тож сія представниця розпрекрасної половини роду людського забагла ще двох... Здрасті, я ваша тьотя! Ну й потреби у цих жінок! Та це як кожна почне вимагати собі трьох, то де ж тих чоловіків набрати? Їх і так на планеті Земля менше за жінок, а вона... Губа не дура. Давай їй ще двох. Справжня, як той казав, інфекція. Що, що?.. Та не назву ж її заразою. Вона, правда, того заслуговує, але ж я інтелігентний та культурний, інфекція вона. Тоїсть зараза, хвороботворна мікроба!
А втім, все по-порядку. Як повідомило агентство "Сімейні новини", днями до Бюро екстреної допомоги і порятунку для сімейних чоловіків прибігає один тип і з порогу ледь не плаче.
— Рятуйте, люди добрі, рідна жіночка живцем загризає!
— У чому ж полягає її, як ви щойно зволили висловитись, загризання? — питають нещасного в Бюро.
— А в тому, що вона мені жити не дає. Я, бачте її, а) не задовільняю, ну, в отому самому, б) мало заробляю, в) не допомагаю їй по господарству.
— Так що ж ви хочте, чоловіче добрий. Вимоги вашої половини цілком законні й справедливі. Тож ви її... е-е... задовольняйте в отому самому, значить, заробляйте та ще й допомагайте по господарству.
— Йой! — аж зблід нещасний. — Та щоб її вимоги виконати, треба трьох таких лотрів, як я. Один, даруйте, задовольняє в отому самому, значить, другий тим часом заробляє, а третій по господарству їй допомагає. А я не Господь, котрий у трьох лицях-іпостасях. Я сам-один не встигаю — а в отому… ги-ги… самому. І на службі гроші заробляти, ще й по господарству допомагати. Не перервусь я. Тут, кажу, трьох нівроку дебелих треба.
— Всього лише трьох? — дивуються в Бюро екстреної допомоги та порятунку сімейних чоловіків. — Чи й не проблема. Ми запросто, аби вас розвантажити, вволимо забаганку вашої половини. Ось вам направлення.