— Прислухайтесь, — промовив цар Огунве. — Поверніться на південь.
Жінка повернула голову та напружила слух. У каменях гори ревів вітер, і чути було глухі удари молотів, від яких трусилася земля під ногами, та голоси від освітленого дверного прорізу, але за якимсь сигналом голоси стихли, а світло було вимкнено. У тиші, що настала, пані Кольтер почула віддалене торохтіння моторів гіроптерів, які пробивалися крізь бурхливе повітря.
— Хто це? — спитала вона.
— Вони грають ролі принад, — відповів цар. — Це мої пілоти, вони спокушають ворога летіти за ними. Спостерігайте, що буде далі.
Пані Кольтер ширше розкрила очі, намагаючись побачити в темній ночі бодай щось. Над ними непохитно висів у повітрі наміроліт — здавалося, що він до чогось намертвоприкріплений, адже пориви вітру неспроможні були на жоден міліметр зрушити його з місця. Кабіна була темною, і лорда Ізраеля зовсім не було видно.
Тут пані Кольтер побачила групу вогників, що висіла в небі над самим горизонтом, й одночасно шум їхніх двигунів став досить гучним, аби можна було безперервно чути його. На них швидко насувалися шість гіроптерів, один із яких, здається, був пошкоджений — за ним можна було роздивитися хвіст диму, й він летів нижче від інших. Гіроптери летіли до гори й мали пролетіти трохи збоку від неї.
Відразу за ними пересувалася вельми різношерста компанія. Роздивитися, із кого вона складається, було нелегко, але нарешті пані Кольтер помітила дивний гіроптер, два літальні апарати з прямими крилами, одного великого птаха, котрий без видимих зусиль ніс двох озброєних вершників, та трьох чи чотирьох ангелів.
— Це наліт, — зауважив цар Огунве.
Переслідувачі наближалися до гіроптерів. Потім з одного з прямокрилих літаків вилетіла смуга сліпучого вогню, і за мить до спостерігачів долетів гучний тріск. Алеснаряд не знайшов своєї цілі, підбитого гіроптера, адже тієї самої миті, коли виблиснуло світло, на намірольоті щось спалахнуло, і снаряд вибухнув прямо в повітрі.
Не встигла пані Кольтер збагнути, що сталося, як бій завирував. Стежити за ним було важко, адже небо було темним, а пересування всіх учасників — дуже стрімким. Гору освітила низка майже беззвучних спалахів, що супроводжувалися якимось свистінням, наче виходом пару. Кожен зі спалахів якимось чином бив по учасниках нальоту: літак спалахнув і вибухнув, велетенський птах видав крик, що наче рвав серпанок над горами, та почав прямовисно падати на скелі внизу; щодо ангелів, кожен із них просто зник у клубах світного повітря — рої частинок, поступово згасаючи, наче феєрверки наприкінці льоту, почали опускатися донизу, поки не розчинилися в темряві.
Запанувала тиша. Вітер відніс шум моторів гіроптерів-принад, котрі залетіли за відріг гори, а спостерігачі мовчали, обмірковуючи побачене. На днищі намірольота, котрий, повільно повертаючись, і досі висів у повітрі, палали відблиски якихось вогнів. Знищення учасників нальоту було таким швидким і повним, що навіть пані Кольтер,котра у своєму житті бачила досить неймовірних речей, відчувала, що вона шокована. Вона знову подивилася на наміроліт та побачила, що той мерехтить або пересувається, щоб зникнути з очей і за нескінченно коротку мить з'явитися на землі. Здавалося, він стояв тут уже давно — таким непохитним він виглядав.
Цар Огунве кинувся вперед, слідом за ним до апарата Підбігли й інші командири та інженери. Вони відчинили дверцята, і злітну площадку залило світло з кабіни. Пані Кольтер залишилася на своєму місці, намагаючись збагнути принцип дії намірольота.
— Чому Ізраель показує його нам? — тихо спитав її деймон.
— Безперечно, він не вміє читати наші думки, — так само тихо відповіла жінка.
Вони мали на увазі ту секунду в адамантовій башті, коли між ними, наче іскра, проскочила ідея. Вони подумали, що можна зробити лордові Ізраелю цікаву пропозицію: запропонувати йому відіслати їх до Консисторського Суду Благочестя як його шпигунів. Пані Кольтер знала всі рівні влади й могла діяти на кожному з них. Вона розуміла, що спочатку їй буде важко переконати Суд у своїй лояльності, але знала, що це завдання їй цілком під силу. Атепер, коли галівесп'янські агенти залишили Женеву, щоб стежити за Вілом і Лірою, лорд Ізраель просто не зможе відповісти на цю пропозицію відмовою.
Але тепер, коли жінка спостерігала за дивовижною летючою машиною, їй спала на думку інша ідея, і вона радісно стиснула золотаву мавпу в обіймах.
— Ізраелю, — невинно промовила вона, — можна подивитися, як працює цей апарат?
Обличчя лорда Ізраеля було нетерплячим і розгубленим, але водночас надзвичайно задоволеним. Наміроліт привів його в захват, і пані Кольтер знала, що в такому станівін не відмовить їй.
Цар Огунве відійшов убік, а лорд Ізраель підхопив жінку, і втягнув у кабіну та допоміг улаштуватися на сидінні пілота. Пані Кольтер почала оглядати засоби керування.
— Як він працює? Що ним рухає? — спитала вона.
— Твої наміри, — відповів чоловік. — Звідси ця назва. Якщо ти наміряєшся рухатися вперед, він полетить уперед.
— Це не відповідь. Ну-бо, скажи мені! Як працює його двигун? Як він літає? Я не вбачаю в ньому ніякої аеродинаміки. Але ці засоби керування… зсередини все це дуже схоже на гіроптер.
Лорд Ізраель відчував, що йому важко відмовити пані Кольтер у відповідях, а позаяк вона була цілком у його владі, він не стримався — узяв у руку кабель зі шкіряною ручкою на кінці. На шкірі видно було глибокі позначки деймонових зубів.
— Твій деймон, — пояснив він, — має тримати це — чи зубами, чи в лапах, однаково. А сама ти мусиш надіти шолом. Між ними проходить струм, який підсилює спеціальний прилад — насправді устрій намірольота є вельми складним, але керувати ним у польоті дуже легко. Ми зробили засоби керування схожими на такі в гіроптера, щоб пілотові було легше орієнтуватися, але, зрештою, керування взагалі тут не потрібне. Певна річ, користуватися ним може лише людина з деймоном.
— Зрозуміло, — промовила пані Кольтер.
І з цими словами вона так штовхонула лорда Ізраеля вбік, що він вилетів із кабіни.
Водночас вона одним рухом наділа на голову шолом, а золотава мавпа схопилася за шкіряну ручку. Жінка простягла руку дб тумблера, що в гіроптері вмикав би двигун, і переключила його. За мить наміроліт стрибнув у повітря.