Гаррі Поттер і в'язень Азкабану

Страница 91 из 92

Джоан Роулинг

В останній день семестру оголосили результати екзаменів. Гаррі, Рон і Герміона успішно склали всі іспити. Гаррі був здивований, що не провалив зілля й настійки, і мав велику підозру, що тут не обійшлося без втручання професора Дамблдора. За минулий тиждень Снейпова ненависть до Гаррі перейшла всі межі. При кожній їхній зустрічі куточки вузеньких Снейпових уст підступно посіпувалися, а пальці судомно стискались, мовби прагнули зімкнутися на Гарріній горлянці.

Персі з успіхом здав свої НОЧІ, а Фред і Джордж нашкрябали з десяток СОВ. Зате Ґрифіндор, передовсім завдяки блискучій перемозі у кубку з квідичу, третій рік поспіль виграв чемпіонат гуртожитків. Отже, бенкет з нагоди завершення навчального року відбувався в залі, прикрашеній червоно золотистими кольорами, і ґрифіндорський стіл був найгаласливішим. Навіть Гаррі, забувши на якийсь час про Дурслів, їв, пив, розмовляв і реготав нарівні з усіма.

*

Коли наступного ранку "Гоґвортський експрес" вирушив з вокзалу, Герміона повідомила Гаррі й Ронові несподівану новину.

— Сьогодні перед сніданком після розмови з професоркою Макґонеґел я вирішила відмовитися від маґлознавства.

— Але ж ти отримала на іспиті п'ятірку з чотирма плюсами! — здивувався Рон.

— Я знаю, — зітхнула Герміона, — але ще одного такого року я не витримаю. Я мало не збожеволіла з тим часоворотом. Я його віддала. Без маґлознавства й віщування у мене знову буде нормальний розклад.

— Я й досі не можу повірити, що ти мовчала як риба про свій часоворот, — буркнув Рон. — Ми ж, начебто, твої друзі.

— Але ж я дала обіцянку, — суворо мовила Герміона і глянула на Гаррі, що спостерігав, як за горою зникав Гоґвортс. Цілих два місяці він його не побачить...

— Гаррі, чого ти так похнюпився? — сумовито запитала Герміона.

— Я не похнюпився, — швиденько озвався Гаррі. — Просто думаю про канікули.

— Я теж про них думаю, — додав Рон. — Гаррі, ти мусиш приїхати до нас у гості. Я домовлюся з батьками і тобі подзвоню. Я вже знаю, як користуватися фелетоном...

— Телефоном, Роне, — виправила його Герміона. — Раджу тобі наступного року відвідувати маґлознавство.

Але Рон пропустив це повз вуха.

— Цього літа — кубок світу з квідичу! Як ти дивишся на те, щоб гайнути на кубок разом?! Тато зможе дістати на роботі квитки.

Ці слова відразу додали Гаррі настрою.

— Так... Дурслі лише зрадіють, якщо я поїду.. Особливо після тієї пригоди з тітонькою Мардж...

Гаррі значно повеселів і зіграв з друзями кільканадцять партійок у вибухові карти. А коли з'явилася відьма з візочком, він накупив купу всяких ласощів, доскіпливо уникаючи всього, що містило шоколад.

Та аж пополудні сталося те, що переповнило його справжнім щастям...

— Гаррі, — раптом мовила Герміона, дивлячись поверх його плеча. — Що там таке за вікном?

Гаррі озирнувся. За склом то виринало, то зникало щось маленьке й сіре. Він підвівся й придивився — крихітна сова несла в дзьобику листа, що був значно більшим за неї. Сова була така мала, що повітря від поїзда весь час її перевертало й жбурляло на всі боки. Гаррі мерщій опустив вікно, простяг руку і впіймав сову, що була схожа на дуже пухнастий снич. Гаррі обережно заніс її в купе. Жбурнувши листа на Гарріне сидіння, сова радісно запурхала по купе, задоволена, що виконала доручення. Погордлива Гедвіґа несхвально клацнула дзьобом. Криволапик зі свого сидіння прикипів до пташки великими жовтими очима. Рон завбачливо забрав сову далі від кота.

Гаррі узяв листа. Він був адресований йому. Гаррі розкрив конверт і скрикнув:

— Це від Сіріуса!

— Що? — схвильовано вигукнули Рон з Герміоною. — Читай уголос!

Дорогий Гаррі!

Сподіваюся, що ти отримаєш листа раніше, ніж приїдеш до тітки з дядьком. Не знаю, чи звикли вони до совиної пошти.

Ми з Бакбиком у надійному місці. Не буду уточнювати — на випадок, якщо лист потрапить у чужі руки. Я маю певні сумніви щодо надійності сов, але ця була найкраща з усіх, що я міг знайти, і завзято прагнула виконати моє доручення.

Дементори, мабуть, і далі мене шукають, але тут вони мене не дістануть. Невдовзі збираюся промайнути перед кількома маґлами, десь якнайдалі від Гоґвортсу, — маю надію, що після того в замку скасують зайві заходи безпеки.

Про одне я так і не встиг сказати тобі під час нашої короткої зустрічі. То я прислав тобі "Вогнеблискавку"...

— Ага! — переможно вигукнула Герміона. — Бачите! Я ж казала, що це від нього!

— Так, але ж він її не закляв, правда? — заперечив Рон. — Ой! — Крихітна сова, що весело ухкала в його долоні, грайливо (так їй, мабуть, здавалося) ущипнула його за палець.

Криволапик відніс моє замовлення до совиного бюро від твого імені. Але я звелів їм узяти гроші з Ґрінготського сейфу сімсот одинадцять — мого власного. Вважай, що це дарунок від хрещеного батька на твоє тринадцятиліття.

І вибач, що я так налякав тебе тієї ночі, коли ти покинув дядьків будинок. Я хотів хоч краєчком ока глянути на тебе перед тим, як податися на північ. Однак мені здалося, що мій вигляд тебе стривожив...

Надсилаю також одну річ, яка, сподіваюся, трохи скрасить твій наступний рік у Гоґвортсі.

Якщо я буду тобі потрібний, дай знати. Твоя сова мене знайде.

Невдовзі напишу тобі ще.

Сіріус.

Гаррі нетерпляче зазирнув у конверт. Там був ще один аркуш пергаменту. Він хутко його проглянув, і враз йому стало так тепло й гарно, мовби він хильнув одним духом цілу пляшку маслопива.

Я, Сіріус Блек, хрещений батько Гаррі Поттера, дозволяю відвідувати йому у вихідні дні Гоґсмід.

— Дамблдорові цього цілком достатньо! — радісно вигукнув Гаррі і ще раз глянув на листа. — Чекайте, тут є ще постскриптум...

Р.S. Можливо, твій приятель Рон захоче залишити собі цю сову, адже через мене він позбувся свого пацюка...

Рон витріщив очі. Крихітна сова збуджено заухкала.

— Залишити собі? — непевно вимовив він. Якусь мить Рон пильно приглядався до сови, а тоді, на превеликий подив Гаррі й Герміони, підніс її до Криволапика, щоб той обнюхав.

— Що скажеш? — запитав він кота. — Ця сова справжня?

Криволапик замуркотів.

— О, йому можна вірити! — радісно мовив Рон. — Вона — моя!

Гаррі читав і перечитував Сіріусового листа всю дорогу до вокзалу Кінґс Крос. Він усе ще стискав його в руці, коли вони разом з Роном і Герміоною пройшли крізь перегородку на платформі дев'ять і три чверті. Гаррі відразу побачив дядька Вернона. Той тримався осторонь містера і місіс Візлі, підозріло їх оглядаючи. А коли місіс Візлі тепло обняла Гаррі, найгірші дядькові здогади лише підтвердилися.