Так перс Зороастр, філософію творячи, взяв у супутники Аримаспа, єгиптянин Гермес Трисмегіст обрав Ескулапа, фракієць Орфей — Мусея, троянець Аглаофем — Штагора, атенець Платон обрав Діона із Сиракуз Сицилійських, як той помер — Ксенократа, Аполлоній — Дамида.
І ось коли ваші філософи, ведені Богом і супроводжувані якимсь ясним ліхтарем, пильно шукатимуть і досліджуватимуть (як це притаманно людині і як це мають на увазі Геродот і Гомер, називаючи людей альфестами, тобто шукачами і винахідниками), то вони побачать правоту мудреця Талеса, який на запитання Амазиса, царя єгипетського, що на світі найрозумніше, відповів: "Час", бо тільки час відкривав і відкриватиме все сокровенне, і ось чому стародавні називали Сатурна, тобто Час, батьком Істини, а Істину — дочкою Часу. І ось так філософи зрозуміють, що всі їхні знання, так само як і знання їхніх попередників, це зникома частка того, що є і чого вони ще не знають.
З цих трьох міхів, що я вам оце вручаю, ви почерпнете розуміння і пізнання, бо недаром мовить прислів'я: 3 пазура знати лева. У міру розрідження налитої в них води, яке відбувається під впливом теплоти небесних тіл і жароти солоного моря, а також природного перетворення елементів, там утворюється дуже цілюще повітря, і це буде для вас ясний, тихий і похожий вітер, бо вітер є не що інше, як мариво. З цим ходовим вітром ви прямою путею, якщо не побажаєте десь зупинитись, доберетесь до порту Олон у Тальмондуа; ось тільки не забувайте надувати вітрила через це золоте піддувало, до міхів такою собі жоломійкою приторочене, тоді вітру стане аж до краю вашої нинішньої подорожі, приємної і безпечної, від хуртовини захищеної. Хуртовини не бійтесь і не думайте, що вона виникає і походить від вітру, навпаки, сам вітер походить від хуртовини, що здіймається з дна морського. І не думайте, що дощ від слаботи здержливих сил небесних і ваготи навислого хмаровиння; дощ викликають підземні терени, так само як під дією небесних тіл він непомітно підноситься знизу вгору, — це свідкує царствений Пророк, співаючи, що хлань тягне до себе хлань. З трьох міхів два налиті водою, про яку я вже вам казала, а третій витягнутий з криниці індійських мудреців, іменованої бочкою брахманів.
До того ж, ви побачите, що ваші судна обмислені всім, що ще може стати вам у пригоді дорогою назад. Поки ви тут були, я звеліла віддати їх до направи. Отож, друзі мої, пливіть собі веселенько, відвезіть листа цього цареві вашому Ґарґантюа і вклоніться йому від нас, а також усім принцам і всім його дворакам.
Сказавши цеє, верховна жриця вручила нам згорнуту і запечатану грамоту; ми уклінно подякували їй, а потім вона провела нас у прихрамову прозору капличку і запропонувала задати їй скільки завгодно запитань, хай би їх набралося з гору, удвічі вищу за Олімп. Коли ж ми поминули край, усяких утіх повний, край привітний, з такою самою помірною температурою повітря, як у Темпах Тесалійських, зі здоровішим підсонням, ніж у тій частині Єгипту, що до Лівії звернута, щедріший на воду і квітучіший, ніж Темискіра, плодючіший, ніж та частина Тавр, що до Аквілону звернута, ніж острів Гіперборей на морі Юдейському і ніж Калігія на горі Каспії, такий же духмяний, тихий і затишний, як Турень, ми побачили нарешті свої судна в гавані.
КІНЕЦЬ
п'ятій книзі геройських походів да ходів
зацного Пантаґрюеля
Примітки
1
3 додатком (латин.).
2
У кн(изі) II Про державу (латин.).
3
У кн(изі) III Про сили природні та в кн(изі) XI Про призначення частин тіла (латин.).
4
Тут п'ють (латин.).
5
У книзі III (латин.).
6
Кн(ига) Про страву (латин.).
7
Кн(ига) VII, роз(діл) V (латин).
8
Комедія про шкатулку (латин.).
9
Кн(ига) Про день народження (латин.).
10
Кн(ига) VII, роз(діли) III і IV, Про при(роду) тварин (латин.).
11
Кн(ига) III, роз(діл) XVI (латин.).
12
(Диґести), Про своїх і закон(них), з(акон) "Тому, хто не залишив духівниці", параграф 13… Новели про відновл(ення) у правах і про ту, що розроджується на одинадцятому місяці (латин).
13
Ґалл, (Диґести), Про дітей і посмер(тних) спадкоємців і (Диґести), Про стан людей, з(акон) "На сьомому (місяці)" (латин.).
14
Позбавлення уже передбачає посідання (латин.).
15
Горацій — Послання (латин.). Переклав Михайло Білик.
16
Жених (латин.).
17
Випалена земля (латин.).
18
Не забувай, з ким маєш справу; лий на двох; "бус" вийшло з ужитку (латин).
19
Пиймо, друзяко! (Баск.)
20
Прагну (латин. — Євангелія від Івана, 19, 28).
21
Сльоза Христова (латин.).
22
Звідси і сюди! (Латин.)
23
Природа порожнечі не терпить (латин.).
24
Описуване (латин.).
25
Про каміння (латин.).
26
У книзі останній (латин.).
27
Любов не шукає свого (грецьк. — Перше Послання до Коринтян апостола Павла, 13, 5).
28
Марка — старовинна міра ваги, близько 250 грамів.
29
Довгорунний баран — старовинна французька золота монета.
30
Право народів (латин.).
31
Про жертвоприносини і магію (латин.).
32
Про призначення частин тіла (латин.).
33
Про мет(од) лікування… Про вражені місця… Про причини хвороб (латин.).
34
Тускул(анські) розмови (латин.).
35
Про сили серця (латин.).
36
Проблеми (латин.).
37
Квинтал — міра ваги, дорівнює 400 фунтам.
38
"Про спосіб позначення" (латин.).
39
"Про спосіб позначення" не є наука (латин.).
40
"Що є?.. Доповнення…", "Як за столом поводитися…", "Про чотири головні чесноти… з коментарем…", "Спи спокійно" (латин.).
41
Евдемон — щасливий (грекою).
42
Понократ — дужий, невтомний (грекою).
43
Голова Господня (ґаскон.). Нема Бога в тебе у животі (нім.). Голова Христова (італ.).
44
Левкеція — замість Лютеція, як називався колись Париж.
45
Про повняву у святобожництві (латин.).
46
За і проти (латин.).
47
Мнемонічне слово, що правило для запам'ятовування модусів першої фігури силогізму та означення їх.
48
Філотомій — любитель краяти (грекою).
49
Добридень — скоромовкою (латин.).
50
Добридень і вам теж (латин.).
51
Пане (латин.).
52
І розумний нею не погребує! (Латин.)
53
Оддайте кесареві кесареве, а Боже Богові. Аж ось де собака закопаний (латин).
54
У храмі милосердя, кістка тобі в горло, ми добре під'їмо. Я заколов свинку, знайдеться у мене і добре винце (середньовіч. латина).