Фіаско

Страница 59 из 102

Станислав Лем

— Математик з мене нікудишній. Якщо я про це й розмірковував, то не знаю, чи правильно. Не пригадую, хто й коли переконав мене: якщо людина хоче визначити ймовірність власного народження, то, вертаючись по генеалогічному дереву до батьків, бабусь, дідусів, прадідів, вона одержить імовірність, досить близьку до нуля. Якщо не батьки зустрілися випадково, то діди. А коли дійдеш до середньовіччя, то безлік цілком можливих подій, які виключили б усі зачаття й пологи, необхідні для того, щоб вона народилася, більша за безлік усіх атомів у Космосі. Іншими словами, кожен з нас не має анінайменшого сумніву, що він існує, хоча цього ніякою стохастикою не вдалося б передбачити кількасот років тому.

— Звісна річ — але яке це має відношення до ефектів сингулярності в проміжку Голенбаха?

— Уявлення не маю. Мабуть, ніякого. На сингулярностях я не розуміюся.

— На них ніхто не розуміється. Папський представник, можливо, сказав би, що це було осяяння згори.

— Згори? Навряд. Просто я уважно придивився до загибелі "Гавриїла". Я знав, що він не хотів знищувати своїх переслідувачів, через те робив усе що міг, аби не затягти їх під горизонт Керра. Я бачив — ці винищувачі не йшли ідеально прямо за "Гавриїлом". Якщо вони відрізнялись дистанцією, то могли відрізнятись і долею.

— І на цій підставі... Японець усміхнувся й собі.

— Не тільки. Розрахункова потужність має свою межу. Межа ця називається limes computibilitatis. ГОД стоїть на цій межі. Він не чіпає розрахунків, про які йому відомо, що вони транскомп'ютабільні і він їх не вгризе. Тому він навіть не пробував це зробити, а я мав таке щастя. Що каже фізика про щастя?

— Те саме, що й про оплески однією рукою, — відповів японець.

— Це дзен?

— Так. А тепер прошу за мною — вас чекає винагорода за знахідку.

У сяйві вогнів, посеред зали, на дюралевій плиті чорнів остов, схожий на обвуглену рибину. Секція виявила відому вже дрібноклітинну будову, люмінові двигуни приводу значної потужності й розплавлений пристрій у носовій частині. На думку Поласара, це був лазеромет, але Накамура вважав, що це швидше — особливий тип світлового вогнегасника тяги, оскільки йшлося про полонення "Гавриїла", а не про його деструкцію.

Поласар запропонував викинути ці сорокаметрові рештки з корабля, бо вони разом зі спійманими раніше зайняли майже півзалу. Навіщо обертати зал на склад мотлоху?

Ель-Салям запротестував. Він хотів зберегти бодай один екземпляр, найкраще — останній, хоча, коли командир запитав його, яка в цьому потреба, він не зміг виставити жодного раціонального аргументу. Вирішувати проблему довелося Стіргардові.

Вважаючи, що становище радикально змінилося, він хотів почути від своїх людей, який крок вони вважають тепер найкращим. Після викинення за борт решток супутників мала відбутися нарада. Обидва фізики пішли спершу до Ротмонта, щоб, як сердито кинув Поласар, "підготувати вступну доповідь і поглибити бібліографію".

І справді, ця трійка прагнула виробити спільну позицію, бо з моменту загибелі "Гавриїла" серед екіпажу можна було помітити симптоми розколу.

Важко сказати, хто перший вимовив слова "демонстрація сили". Гаррах висловився за таку тактику відразу, Ель-Салям — із застереженнями, фізики з Ротмонтом були проти, а Стіргард, хоч він тільки слухав, здавалось, був на їхньому боці. Інші утрималися від обговорення. Під час наради думки обох груп різко розійшлися. Кірстінг, мабуть, сам того не бажаючи, підтримав прихильників демонстрації сили.

— Насильство — аргумент неспростовний, — заявив нарешті Стіргард.

— У мене є три застереження проти п;ієї стратегії, і кожне з них — запитання. Чи ми справді маємо перевагу? Чи може такий шантаж сприяти встановленню контакту? І чи будемо ми готові здійснити наші погрози, якщо квінтяни нам не підкоряться? Запитання риторичні. Ніхто з нас не зможе на них відповісти. Наслідки стратегії, яка спирається на демонстрацію сили, важко передбачити. Якщо хтось дотримується іншої думки, то нехай висловиться.

Десять чоловік у каюті командира вичікувально перезирались.

— Що стосується мене й Ель-Саляма, — озвався Гаррах, — то ми хочемо, щоб командир запропонував свою альтернативу. Ми ніякої альтернативи не бачимо. Ми в безвиході. Мабуть, це всі розуміють. Погрози, демонстрація сили, шантаж — ці слова звучать просто гидко. Реалізовані, вони можуть призвести до катастрофічних наслідків. Наша перевага важить зараз найменше. Справа не в тому, володіємо ми цією перевагою чи ні, а в тому, чи думатимуть так вони і чи здадуться нам без бою.

— Бою?.. — луною повторив чернець.

— Сутички. Зіткнення. Так для вас, отче, звучить краще? Евфемізмів треба уникати. Погроза силою, байдуже, якого вона роду, мусить бути реальна, бо погрози, за якими не стоїть шанс виконання, тактично й стратегічно нічого не варті.

— Недомовок слід уникати, — кивнув головою Стіргард. — Щоправда, можливий також блеф...

— Ні, — запротестував Кірстінг. — Блеф передбачає бодай мінімум обізнаності з правилами гри. Ми ж не знаємо жодних правил.

— Гаразд, — погодився Стіргард. — Припустімо, ми маємо солідну перевагу й можемо її продемонструвати, не завдаючи їм безпосередньо ніякої шкоди. Це була б явна погроза. Якщо такі вмовляння ні до чого не приведуть, Гаррах, то, за твоєю версією, ми змушені будемо дати їм бій, або, як мінімум, прийняти його й відбити. Це не дуже сприятливі передумови порозуміння.

— Справді, не дуже, — підтримав командира Накамура. — Це найгірша з вихідних позицій, які тільки можна собі уявити. Але іншого виходу ч нас немає.

— Чи можна мені докинути слово? — озвався Араго. — Ми не знаємо, чому вони намагалися захопити "Гавриїла". Найімовірніше, аби зробити з ним те саме, що зробили ми з двома їхніми супутниками поблизу Юнони. А ми не вважаємо себе агресорами. Ми хотіли познайомитися з творіннями їхньої техніки. Вони хотіли познайомитися з нашими. Це проста симетрія. Отож не треба говорити про показову деструкцію, демонстрацію сили, війну. Помилка — це не обов'язково злочин. Але вона може бути й злочином.

— Тут немає ніякої симетрії, — заперечив Кірстінг. — Загалом ми послали вісім мільйонів бітів інформації. Ми подавали сигнали з "Посла" впродовж більш як сімдесяти годин на всіх смугах. Ми передали коди й інструкції для розшифрування. Послали спускний апарат без жодного граму вибухівки. Що стосується переданих відомостей — ми повідомили координати нашої Сонячної системи, зображення Землі, контур виникнення земної біосфери, дані про антропогенез — цілу енциклопедію. І фізичні сталі, поширені в усьому Космосі, що їх вони повинні добре знати.