Астронавт увійшов за Лаугером до другої каюти, меншої, з прибраним ліжком і кількома крісельцями навколо столу. За столом сидів домініканець і крізь лупу розглядав якісь плани, а може, комп'ютерну карту планети, бо аркуш той був покреслений численними лініями.
Араго висунув ще одне крісло біля себе. Сіли всі втрьох.
— Це Марк. Ви знаєте його, панотче? — спитав Лаугер і, не даючи йому відповісти, повів далі: — Я уявляю, скільки у вас клопотів, пане Марку. Важко говорити по щирості з машиною.
— Машина тут ні до чого, — зауважив домініканець із звичною іронією. — Говорить лише те, що в неї закладено.
— Це означає: те, що ви в неї вклали, — уточнив фізик, ущипливо посміхаючись. — У теоріях згоди нема е, проте там її ніколи й не було. Йдеться про так звані "надвіконні" цивілізації, — пояснив він новому гостеві. — Та коли ви вже приєдналися до нашої дискусії, то я коротко перекажу вам початок... Ви вже знаєте, що давні уявлення про ЕТІ встигли багато в чому змінитися. Якщо у галактиці є навіть мільйон цивілізацій, їхнє існування зазнає такого часового розпорошення, що спершу не можна порозумітися з господарями планети, а згодом стає неможливим їх відвідати. Підходящу цивілізацію важче впіймати, ніж метелика-одноденку. Тим-то ми й шукаємо не метеликів, а їхні личинки. Ви знаєте, що воно таке — "вікно контакту"?
— Знаю, — відповів оживлений астронавт.
— От і добре! Пересіявши двісті мільйонів небесних тіл, ми відкрили одинадцять мільйонів кандидаток. Більшість із них — то мертві планети, решта перебуває під "вікном" або над "вікном". Уяви собі, — Лаугер несподівано перейшов на ти, — що ти закохався у портрет шістнадцятирічної дівчини і вирушив у дорогу, аби освідчитися їй у коханні. Та, на жаль, подорож триватиме п'ятдесят років. Отож врешті ти прилетиш до бабці або до покійниці. А якщо посилатимеш свої любовні листи поштою, то сам постарієш, доки отримаєш відповідь. Це in nuce первісна концепція СЕТІ . Не можна вести діалог із багатовіковими інтервалами.
— Виходить, ми летимо до личинки? — спитав гість. Віднедавна його почали називати Марком, і зараз, — не знати чому, — йому раптом спало на думку, а чи не пішло це від ченця, котрий, як і він, не був членом екіпажу.
— Ми самі не знаємо, до якої мети летимо, — зауважив Араго.
Здавалося, Лаугер був задоволений цими словами.
— Можливо, — підтакнув він. — Планети, де існує життя, ми розпізнаємо за складом атмосфери. Каталог таких планет налічує багато тисяч лише в нашій галактиці. Ми відсіяли майже тридцять тисяч тих, що подають якісь надії.
— Надії на Розум?
— Коли Розум іще у пелюшках — він непомітний. А коли достигне, то вилітає з "вікна". Треба перехопити його раніше. Звідки нам знати, чи варта мета нашої експедиції таких зусиль? Ми летимо на Квінту — п'яту планету Дзети Гарпії. Деякі дані вселяють надію...
— In dubio pro reo , — мовив домініканець.
— А кого ви, панотче, звинувачуєте? — спитав Лаугер, але знову не дочекався відповіді й повів далі: — Першою космічною ознакою Розуму стало радіо. Задовго до появи радіоастрономії. Ну, не так то й задовго, однак років за сто. Планети, що мають радіопередавачі, можна виявити, коли їхня потужність сягає за певну межу. Квінта подає сигнали в діапазоні короткому й ультракороткому, меншому від випром:нення її Сонця — це забагато, як на мертву планету. Якщо планета електронізована — ці випромінювання можна вважати середніми, бо вона перебуває під впливом сонячних шумів. Але щось там є, щось пов'язане з радіо, щось біляпорогове. Я маю докази.
— Однак непрямі, — знов уточнив апостольський посланець.
— Навіть менше — всього один непрямий доказ, — згодився Лаугер. — Але що важливіше, на Квінті було зафіксовано пунктирні електромагнітні спалахи, а один зареєстровано під час усього випромінювання за допомогою спектрометра одного орбітера, що кружляє навколо Марса. Там літають два орбітери, які дорого обійшлися Землі: після того, як було записано сигнал, почалася підготовка нашої експедиції.
— То що це було — атомні бомби? — спитав чоловік, який вже почав звикати до імені Марк.
— Ні. Скоріше це схоже на вступ до планетарної інженерії, бо ті спалахи були термоядерні, чисті. Якби на Квінт; цивілізація розвивалася так, як на Землі, квінтяни почали б з уранідів. І найцікавіше, що ці спалахи спостерігалися тільки в межах полярного кола. Тобто в тамтешній Антарктиці або Арктиці. В такий спосіб можна розтоплювати материкові льодовики. Але різниця між нами та квінтянами полягає не в цьому. Йдеться про те, чи ми не зашкодимо їм своїм прибуттям. Панотець Араго вважає, що саме так і може статися. Я такої ж думки...
— А в чому різниця між ним і вами?
— Я вважаю, що варто ризикнути. Пізнавати світ без будь-яких збитків неможливо.
Здається, Марк починав розуміти суть їхніх розходжень. Він забув, хто він такий, але до нього повернулася колишня впевненість у собі.
— Панотче... отож, виходить, ви летите з нами всупереч своїм переконанням? — звернувся він просто до священика.
— Звичайно, — відповів Араго. — Церква була проти експедиції. Так званий "контакт" може стати дарунком данайців. Може відкрити скриню Пандори.
— Панотець має звичку характеризувати нашу програму за допомогою міфологічних образів, — засміявся Лаугер. — "Еврідіка", "Юпітер", "Аїд", "Цербер"... Ми й справді чимало накрали в стародавніх греків. Власне, й наш корабель мав би зватись "Арго", а ми — психонавтами. Ми намагатимемося завдати якнайменше шкоди будь-кому. Ось чому експедиція буде така заплутана.
— Contra spem spero ... — зітхнув чернець. — А втім, — додав він, — я був би радий помилитися.
Лаугер, здавалося, вже не чув його, думаючи про щось своє.
— Поки ми наблизимося до Квінти, в них тим часом мине щонайменше триста років, а в нас на кораблі лише рік. Це означає, що ми доберемося до них уже тоді, коли вони перебуватимуть у верхній частині "вікна". Тільки б устигнути вчасно. Секунди розбіжностей у наших маневрах можуть або неймовірно затримати, або прискорити наш політ. А щодо шкоди... Адже превелебний отець знає: стехнізовані цивілізації інертні, хоча й не стаціонарні. Інакше кажучи, їх важко збити з визначеного курсу. Хоч би що там сталося, ми не спустимося до них у ролі богів з неба. Ми не шукали первісних культур, і в СЕТІ немає астроетнологів.