— Та ми зовсім не хочемо воювати, — запевнили сусідів міністри нового уряду колишньої Країни брехунів. — Ми зовсім не такі, як король Джакомоне!
Один із журналістів узяв із цього приводу інтерв'ю у Джельсоміно, котрий саме музикував, готуючись тепер уже до справжнього концерту.
— Війна? — здивувався Джельсоміно. — Ви краще запропонуйте супротивникові припинити військові дії і натомість провести футбольний матч. Може, після гри хтось і матиме забиті коліна, зате обійдеться зовсім без крові.
На щастя, ця пропозиція сподобалася супротивникам, які, по суті, теж не мали ніякого бажання воювати.
Футбольний матч відбувся найближчої неділі.
Джельсоміно, звісно ж, уболівав за свою команду. Його так захопила гра, що він не стримався й закричав із трибуни: "Давай! Давай!" І м'яч відразу ж опинився в сітці воріт супротивника, як це вже трапилося одного разу, коли ви пам'ятаєте, в його рідному селі.
"Аж ніяк не можна допустити, щоб цей матч закінчився такою шахрайською перемогою, — тієї ж миті вирішив подумки Джельсоміно. — Тут іде чесна гра в футбол, будь-які махінації заборонені правилами".
І він одразу ж забив гол у протилежні ворота. На його місці ви, либонь, зробили б так само.