Доля

Грабовский Павел

Всі жита грозою збило;
Полягла трава...
Стихла буря: ясно, мило;
Поле ожива.

Так і наша хмура доля...
Прогудуть громи —
І зітхнем ми, збувшись горя,
Повними грудьми!