Так, ми вже не мислимо себе без сліпих, це правда, вельмишановний. Якоюсь споконвічною силою ми прикуті до мегаполіса, все наше життя пов’язане з ним. Така наша свідомість: мегаполіс дає нам їжу, невеликі блага, тягар влади, за яку повинна бути плата хоч якоюсь радістю. Все це є ми, а поза мегаполісом ми не члени Вищої Державної Наради, не Міністри, не жителі Тихого Куточка, зрештою, не читачі вашої газети, пане Редакторе! Що ми тоді? Ми ніщо.
Як бачите, звинувачувати нас у тому, що ми є такі, якими ми є, – просто безглуздо. А самі ви – про що ви писали б у кожному номері, якби не існував мегаполіс, його життя і пов’язане з ним наше? Дійсність тримає нас у могутніх руках, і нам нема куди подітися від нашої визначеності.
Більше відповідальності, пане Редакторе! Курс на демократизацію не повинен означати втрати нашим зрячим суспільством того обережного ставлення до своїх почуттів, на якому воно трималося і тримається стільки числень.
Білл Кегельман,
член Вищої Державної Наради,
доктор софософії,
Президент Академії загальних дисциплін
"Вісті Вищої Державної Наради"
Я продовжую його любити
Сліпа наречена зловмисника дала інтерв’ю нашому кореспондентові
Невисока сутула істота насторожено "дивиться" в підлогу, напружена і змучена. Такою постала переді мною студентка 126-го прим-університету, за словами однієї її знайомої, "без п’яти хвилин дружина" Габра Силка, зловмисника, що мав намір днями зупинити життя в мегаполісі (див. минулий номер "ВзМ"). З великими труднощами, під тиском батьків вона погодилася дати коротке інтерв’ю нашій газеті. Ми виконуємо її вимогу не називати прізвища, тому надалі вона буде для нас просто Ліоз.
Насамперед я запитав Ліоз, чи давно вона знайома з Габром і що вона думає про цю людину. За словами Ліоз, її хлопець був непоганим другом, але останнім часом демонстрував ознаки дивної хвороби. Дівчина відмовилася повідомити деталі. Вона переконана, що її опитують у зв’язку з пошуками хлопця, але вважає, що його шукають, щоби продовжити лікувати. Інформація про подію в Головному Залі ЦЕУ, як відомо, була заблокована Черговим Вищої Державної Наради і не потрапила у світ сліпих. Ми вирішили не переконувати дівчину та її батьків, які виявили бажання бути присутніми при розмові, що вони помиляються.
За словами батьків Ліоз, хлопець їхньої дочки, – жахлива людина, що принесла горе в сім’ю. Сама дівчина, однак, не підтвердила цих слів. Батьки вважають, що, поки Габр Силк не спійманий і не запроторений до психософного відділення, їхнє життя і життя доньки в небезпеці. Вони розповіли моторошну історію про те, як божевільний, що втік із диспансеру, підстеріг їхню дочку в районі складських приміщень недалеко від університету, де навчається Ліоз. За їхніми словами, дочка була побита і повернулася додому закривавлена. У неї тряслися руки і ноги.
Сама Ліоз лише частково підтвердила сказане. Вона боїться свого хлопця, але "не звинувачує його ні в чому". Вона вважає, що він не в собі, і "шкодує його". На питання, чи дійсно він побив її, вона промовчала. Натомість батьки вважають, що він мстився їхній дочці за те, що та, думаючи про його порятунок, викликала бригаду "екстреної допомоги".
У цій туманній історії багато чого залишається незрозумілим. Наприклад, те, яким чином ця історія може бути пов’язана з подією, яка щойно відбулася? Не схоже, що терористи набиралися з числа божевільних. Або, може, тут простий збіг і негаразди в особистому житті зловмисника не мають стосунку до його злочинної діяльності?
Цікаво, проте, інше: під час інтерв’ювання з бідною дівчиною стався нервовий напад, упродовж якого вона кричала протилежне тому, що говорила перед цим. Скажімо, досить стримана характеристика Габра Силка як "непоганого друга" трансформувалася в її вустах у слова, які говорять про сильні почуття. Вона кричала, що її хлопець прекрасна людина, що вона ненавидить всіх і насамперед себе і хоче, щоб їй дали спокій. Після цього вона впала зі стільця і почала битися в судомах.
Все це, погодьтеся, досить дивно. Батьки з неприхованим жахом дивилися на те, як дочка, по суті, проклинала їх у пароксизмі ненависті. "Я люблю його", "Я продовжую його любити", – ці фрази вона вимовила не раз упродовж інтерв’ю. Отже, нервово хвора дівчина продовжує любити свого хлопця, вважаючи його хворим, у той час як сам він, будучи членом терористичної банди, вже встиг замахнутися на її життя і життя всього мегаполіса. Приголомшлива історія. Чекайте наших репортажів у наступному номері.
Джек Буковський
"Вісті з мегаполіса"
Агент Окса Нюрпа в Тихому Куточку
Вчора близько полудня зрячий агент Окса Нюрпа Габр Силк був доставлений у Тихий Куточок і тимчасово поселений у будинку шановного Секретаря Вищої Державної Наради Б.-М. Річардсона. Як повідомили нам у відділі інформації для зрячих Вищої Державної Наради, перебування Габра Силка в Тихому Куточку обумовлено існуванням різних думок щодо подальшої долі зловмисника. Шановний пан Секретар погодився в двох словах описати мотиви, які спонукали владу поставитися до вчинку агента явно поблажливо.
– Я знаю, – сказав, зокрема, Б.-М. Річардсон, – деякі наші видання роздмухують цю подію, забарвлюючи її і героя в зловісні чорні тони. Однак хотів би попередити, що ми не можемо судити людину тільки за вчинками, до того ж досить наївними і які не становлять тієї небезпеки, про яку трублять деякі газети. Зупинити мегаполіс – не така проста штука. Але річ навіть не в цьому. Людина, про яку всі говорять, не має нічого спільного з тим озвірілим і цілеспрямованим типом бандита, намальованим журналістами, що не володіють інформацією. Кілька днів спілкування з ним переконали мене, що ми маємо справу з досить щирим і приємним молодим чоловіком, що діяв під пресом надзвичайних обставин. Правда, ми ще продовжуємо з’ясовувати деталі, зокрема яким чином були встановлені відносини між прозрілим сліпим і відомою терористичною групою. Але вже зараз ясно, що за своїм світоглядом хлопець далекий від будь-яких терористичних комплексів. Швидше за все, його шантажували. Тепер відповімо на ваше запитання, що ми збираємося з ним робити. Я входжу до експертної комісії, яка розслідує цей випадок. Незважаючи на певний різнобій думок, члени її дедалі більше схиляються до рішення не застосовувати до молодої людини кримінальних характеристик.