Залишалася лише нейтральна смуга поруч і бар’єр. Габр глянув вгору, на магніт-блоки, що проносилися над головою. І там, ліворуч, далеко за бар’єром, через прірву, ледве помітний, виднівся наступний квадрат того самого рівня.
Габр підбіг до бар’єра – і люди з обох сторін у ту ж мить кинулися в його бік на поклик альфа-пучків, які включилися, варто йому було доторкнутися до металевих поручнів. Габр перемахнув через бар’єр і став ногою на залізний виступ колони. Внизу, на глибині сотні метрів, було видно сталеві дахи будинків наступного рівня.
– Сюди! Сюди! – почув він голоси.
Залізна перекладина проходила зовсім поруч, Габр ліг на неї і поповз під перекриття.
А в цей час повітря заповнювалося тріском гвинтопланів, що підлітали з усіх сторін.
Із газети "Голос Державного Об’єднання"
Почин механіків Третього заводу точних приладів квадрату Х-406-А5
Виконувати за хвилину шість операцій замість п’яти – з таким почином виступило відділення механіків Зігра Алка. Державний Уповноважений підприємства повідомив нашому кореспондентові, що Зігр Алк ось уже півжиття віддає свої сили Державному Об’єднанню, а значить, і всім нам. Він виростив і виховав гідну зміну, двох синів, майстрів третього і четвертого рівнів, які обіцяють обігнати батька вже в наступній третині.
Як же вдається династії Зігра Алка досягати таких значних результатів? Герої нашої замітки не роблять із цього секрету: швидше вони почали працювати завдяки наполегливим заняттям кінетикою. На заняттях у Будинку Вдосконалення Зігр Алк і його сини досягли чудової точності рухів. Коефіцієнт економії сил становить у них у середньому 20,3. Приблизно від чверті зайвих рухів вдалося звільнитися завдяки рекомендаціям Навчального Центру Інституту кінетософіі Академії виробничих дисциплін Державного Об’єднання. Віднедавна все відділення механіків третього заводу точних приладів, квадрат X-406-A5, почало відвідувати курси кінетики. Імена багатьох із них вже звучать вранці в зоні почесної чутності підприємства.
Добр Тік
Про вибори до чверті квадратів
Вибори в чверті квадратів – важлива подія в житті кожного громадянина Державного Об’єднання. Повним ходом підготовка до неї ведеться у всіх цивільних комітетах регіональних Нарад. У зв’язку з цим виникає ряд проблем і питань, на одному з яких ми і хотіли б зупинитися.
Не секрет, що останнім часом у суспільстві стали поширюватися думки про те, що, мовляв, вибори перших нижчестоящих, а не самих голів не відповідають ідеалам демократії. Преса у нас, принаймні, демократична, і тому ми не відмовили собі в задоволенні звернутися з подібним питанням до юридичного Помічника секретаря Першого нижчестоящого Вищої Державної Наради Біола Анра. Ось що нам відповів шановний Біол Анр:
– Це ви дуже добре зробили, що відгукнулися на сумніви і думки пересічних жителів. Думки народжуються постійно, вони не можуть не народжуватися, і важливо, щоби люди не дивувалися з приводу того чи іншого, а розуміли, що і навіщо відбувається. Ви абсолютно правильно помітили, що вже багато числень поспіль у нас проводяться вибори не самих Голів, а Перших і так далі нижчестоящих. Чому ж всі ми не вибираємо Голів? Питання законне і вимагає не замовчування, а пояснення.
Далі шановний Помічник сказав:
– Що таке Державне Об’єднання? Це складна система, в якій благополучно існують мільйони й мільйони людей. Начинена вона величезною кількістю будівель, техніки, електроніки і так далі. Керує цією складною системою на кожному рівні Голова, не він один, звичайно, але важелі управління мають бути в чиїхось одних "вищих" руках. Досить уявити двох або трьох людей, кожен із яких тягне в свою сторону "свій" важіль – і ось вам кінець усього. Зупиняться пневмопоїзди, вріжуться в будинки гвинтоплани, злетять із рейок магніт-блоки. Ми всі відразу загинемо.
Тепер запитаємо себе: що це має бути за людина, в чиїх руках управління чвертю, не кажучи вже про квадрат або ціле Державне Об’єднання? Якщо ми, будучи до кінця вірними, як дехто говорить, "ідеалам демократії", станемо вибирати і Голів, тоді з’являється теоретична можливість, що буде цілком законно обраний на цю посаду невідомо хто: ваш, вибачте, придуркуватий сусід або просто людина без особливих понять. Що станеться з вашою чвертю, з вашим квадратом, з усім Державним Об’єднанням, коли ця людина, "законно обрана", сяде за пульт Центрального Управління?
Як бачимо, певні обмеження, закладені в нашій Конституції, – не наслідок ворожого ставлення до демократії. Причина їхня абсолютно інша і зрозуміла кожній розсудливій людині: рівень технічної складності, якого ми досягли (і завдяки якому блаженствуємо в комфорті), вимагає найвищої кваліфікації і відповідальності. Чи може кожен окремо взятий громадянин визначити кількість спеціальних знань і моральних установок, якими необхідно володіти претендентові на посаду Голови? Це неможливо.
Щоб зробити це, потрібно людину знати особисто, досконально розуміти, що він і хто він, його життя, фізичний і психологічний стан і так далі. Усе це під силу визначити лише спеціальним установам, серед яких усім нам відоме Бюро начальницького складу, а також Інститут Державної Експертизи. І звичайно, Наради Довгожителів, що володіють величезним життєвим досвідом.
Насамкінець хочу ще раз нагадати, що у Вищої Державної Наради немає іншої мети, крім гарантування успішного функціонування мегаполісу. Якщо і не вдається до кінця втілювати демократичні ідеали, то причиною цього є турбота про вищі інтереси, від яких залежить особисте благополуччя кожного з нас, а не якась абсурдна нелюбов до демократії. Ми всі любимо свободу, і вся наша техніка працює на неї. Ми пересуваємося без механічних поводирів, ми вільно видозмінюємо близький простір, сівши в пневмопоїзд або гвинтоплан. Але всім нам потрібно перш за все їсти, перебувати в теплі, жити. Ми зацікавлені у вічному існуванні орієнтаторів і акустичних маяків, без яких ми просто безпорадні. Їжа та напої мають до нас надходити вчасно, і пішохідні доріжки на бульварах не повинні зупинятися. То невже ми поставимо все це під загрозу для того лише, щоби відстояти своє право вибирати Головами "кого захочу"? Поставити таку надважливу справу, як забезпечення насущного, в залежність від непідконтрольних амбіцій, даруйте, натовпу, – справжнє безумство.