Бусли

Витаутас Рудокас

Ячмінь зібрали і овес.
Передих вибрала природа.
Опари пахнуть до небес:
Йде сваха-осінь... Тільки шкода,

Буслят не видно у гнізді —
Вони повірили у крила.
А ти загадуєш тоді,
Щоб знову їх весна зустріла,

Щоб не блукало щастя знов...
Уже вони все менш помітні...
Щезають в далині.... немов
Такі чужі, хоча і рідні.

Ці бусли і цей сірий день —
Немов зачин старих пісень.

Перекладач: Анатолій Глущак