Кажан розчинився в повітрі, а на його місці утворився струмінь диму. Він сумно кивнув містерові Ді, вклонився місіс Ді і зник.
— До побачення, дідусю! — попрощався Мортон. Потім устав і зачинив двері до своєї кімнати.
— Так і є, — сказав містер Ді. — Хлопець страшенно самовпевнений. Доведеться кликати Борбаса.
— Ні! — запротестувала дружина.
— А що ти пропонуєш?
— Не знаю, — промовила місіс Ді, ледь не плачучи. —А тобі відомо, що Борбас робить з дітьми... Після зустрічі з ним, вони стають не схожими на себе.
Обличчя містера Ді було тверде, мов граніт.
— Я знаю, але нічого не вдієш.
— Він ще такий малий! — благала дружина. — Це така травма для дитини!
— Що ж, застосуємо для лікування всі засоби сучасної медицини, — заспокійливо мовив містер Ді. — Знайдемо найкращого психоаналітика, грошей не пошкодуємо... Хлопчик повинен бути чарівником.
-Тоді починай, — сказала місіс Ді, не приховуючи сліз. — Але, будь ласка, не змушуй мене допомагати тобі.
"Усі жінки однакові, — подумав містер Ді, — коли треба виявити твердість, перетворюються на желе". З важким серцем він почав приготування для виклику Борбаса, Демона Дітей.
Спершу довелося ретельно накреслити пентаграму довкола дванадцятикутної зірки, в яку була вписана нескінченна спіраль. Далі настала черга трав та екстрактів — дуже дорогих, але необхідних. Залишалося лише накреслити Захисне Закляття, щоб Борбас не міг вирватися на волю й знищити всіх, потім трьома краплями крові гіпогрифа...
— Де у нас кров гіпогрифа?! — роздратовано запитав містер Ді, порпаючись у серванті.
— На кухні, у пляшці з-під аспірину, — відповіла місіс Ді, витираючи сльози.
Нарешті усе було готове. Містер Ді запалив чорні свічки й вимовив слова Звільнення від Оков.
У кімнаті одразу стало дуже спекотно, лишалося тільки Назвати Ім'я.
— Мортоне, — покликав містер Ді, — ходи-но сюди.
Мортон відчинив двері і вийшов з кімнати, міцно стискаючи в руках одну зі своїх бухгалтерських книг. Він видавався зовсім маленьким і таким беззахисним.
— Мортоне, зараз я прикличу Демона Дітей. Не змушуй мене цього робити, синку.
Хлопчик сполотнів і притулився до дверей, але вперто замотав головою.
— Що ж, гаразд, — промовив містер Ді. — БОРБАСЕ! Пролунав гуркіт грому, війнуло жаром, і з'явився Борбас, головою підпираючи стелю. Він зловісно посміхався.
— А! — заревів демон громовим голосом. — Маленький хлопчик!
Мортон розкрив рот, щелепа його відвисла, очі викотилися з орбіт.
— Неслухняний маленький хлопчик, — промовив Борбас, зареготав і рушив уперед; за кожним його крюком здригався весь будинок.
— Прожени його! вигукнула місіс Ді.
— Не можу, — зривистим голосом промовив її чоловік. —Поки він не зробить свою справу, це неможливо.
Демон простягнув величезні лапи до Мортона, але хлопчик швидко розкрив книгу.
— Врятуй мене! — закричав він.
Тієї ж миті в кімнаті з'явився високий, страшенно худий дідуган, з голови до п'ят вкритий чорнильними плямами й бухгалтерськими звітами. Його очі зяяли двома порожніми нулями.
— Зико-пико-рил! — промовив Борбас, повертаючись до незнайомця.
Однак худий дідуган зареготав і сказав:
— Контракт, укладений з Вищими Силами, може бути не тільки оскаржений, а й анульований як недійсний.
Демона відкинуло назад; падаючи, він зламав стілець. Борбас зіп'явся на ноги (від люті його шкіра набула буряково-червоного відтінку) промовив Головне Демонічне Заклинання:
— ВРАТ ГАТ ГО!
Але худий дідуган затулив собою хлопчика й вигукнув слова Анулювання:
— Завершення, Анулювання, Припинення, Відмова, Скасування й Смерть!
Борбас жалібно заскиглив, позадкував, намацуючи у просторі вихід, стрибнув туди й зник.
Високий худий дідуган повернувся до містера й місіс Ді, які забилися у кут вітальні, і промовив:
— Знайте, що я — Бухгалтер. Знайте також, що це Дитя підписало зі мною Договір, ставши моїм Учнем і Служником. У свою чергу, крім послуг, які я, БУХГАЛТЕР, надаватиму, зобов'язуюся навчити його проклинати Душі шляхом заманювання їх у підступну мережу Цифр, Форм, Позовів та Репресалій. Ось подивіться — моє тавро на ньому!
Бухгалтер підняв праву руку Мортона й продемонстрував чорнильну пляму на середньому пальці. Потім він повернувся до хлопчика й сказав лагідним голосом:
— Завтра, дитино, ми розглянемо деякі аспекти теми "Ухилення Від Прибуткового Податку як Шлях до Прокляття".
— Так, сер, — радісно вигукнув Мортон. Наостанок, суворо поглянувши на родину Ді, Бухгалтер розтанув у повітрі.
Запала тиша. Потім містер Ді обернувся до дружини і сказав:
— Що ж, коли хлопець так хоче бути бухгалтером, то особисто я йому не заважатиму.