Брехня

Страница 20 из 20

Винниченко Владимир

Андрій Карпович (добродушно грозиться). Ну-ну! Вже перекривляєте...

Наталя Павлівна (схопившись за серце). Ні, треба прийнять. (Твердо й рівно йде в свою кімнату. По дорозі бере мокрий рушник).

Андрій Карпович. Прийми, мамуню, прийми. Ну, й справді, ця Дося як піде, так наче по смерть. Я уже обідав би, їй-богу. Саню, там не видно Досі?

Карпо Федорович. Та не перебивай їм.

Андрій Карпович. Нічого.

Саня. Досі? Ні, не видно.

Андрій Карпович (лукаво). Пішли б ви, може, пошукали її, Іване Стратоновичу?

Іван Стратонович мовчки, важким зневажливим поглядом дивиться на нього.

Карпо Федорович. Сама прийде, не заблудиться. Андрій Карпович. Чого ви на мене так дивитесь?

З кімнати Наталі Павлівни раптом чується страшний крик.

Андрій Карпович (схоплюючись злякано). Що таке?!

Всі кидаються до дверей її кімнати.

Наталя Павлівна (вбігаючи бліда, кидаючися до Андрія з мокрим рушником в руці). Адю!.. Нічого... Не лякайся. На на голову.

Андрій Карпович. Та що таке?! Чого ти кричала?

Наталя Павлівна (хитаючись). Саню! На... На голову йому... Швидше... Швидше...

Саня (хапає рушник, кладе на голову Андрію Карповичу). Ой боже!.. Андрійку! Андрійку. (Сама дивиться на Наталю Павлівну).

Андрій Карпович (одбиваючись). Одчепись! (До Наталі Павлівни). Та що з тобою? Що сталось?!

Наталя Павлівна. Саню!!. Держи... Нічого... Я... Я помилилась... Я замість капель... Випила... ціаністого калію... Саню... Голову його...

Андрій Карпович помалу весь опадає й падає додолу.

Тось (до Наталі Павлівни). Тасю! Боже!

Іван Стратонович (кидаючись до Наталі Павлівни, люто до Тося). За лікарем!! Швидше!!

Наталя Павлівна. Тосю!.. Пам'ятай слово... (Страшно мучиться, але ледве стогне).

Тось хапається за голову й біжить з хати.

Наталя Павлівна (тихо до Івана Стратоновича). Це... доказ... Тепер віриш? Бережи їх. Ох! (Витягується й помирає).

Андрій Карпович сидить долі з тупо, безглуздо витріщеними очима.

С а н я (з жахом давить йому голову рушником і шепоче). Боже мій!.. Боже мій!..

Карпо Федорович застиг на одному місці. Хутко вбігає Дося. Бачить все і кам'яніє.

Завіса