Бекас

Страница 2 из 2

Вишня Остап

На другий день пiсля того, як у вас оселився симпатичний чистопорiдний песик, починаіться дискусiя на тему:

— Хто витиратиме?

— Я не витиратиму! — кидаі теща.

— Я вже сьогоднi п'ять разiв витирала, а чумки ще нема! — заявляі дружина.

— Витиратиму я! — рiшуче кажете ви. — Де це нашi ганчiрки подiвалися? Скрiзь були ганчiрки, а тепер хоч би тобi одна.

Витираіте, значить, ви...

От ви витерли вже пiзненько, лягаючи спати, поклали Джека на його мiсце i лягли.

Джековi скучно за мамою, йому скучно за братiками, за сестричками, — Джек так жалiбно-жалiбно скавучить.

Теща ваша, виходячи з "удобств" i човгаючи пантофлями, ласкаво заспокоюі Джека:

— Цить! Цить! Здох би ти йому!

В цей час ви кашляіте i кидаіте:

— Джеконько! Спи, голубчику!

I чуіге тещине:

— Спи, песику. Спи, любенький. Навiки засни, собаченько наш хороший.

Заснув Джек, заснула теща, заснула дружина, засипаіте ви...

А засинаючи, чуіте, як дружина увi снi кличе благально:

— Чумко! Чумко! Чумочко! Швидше, швидше, швидше!

Так росте у вас ваш улюблений i чистопорiдний Джек.

Вiн росте, а ви витираіте.

Витираіте й водите Джека гуляти.

Щоб не часто витирати, частiше треба водити гуляти, а як не часто водити гуляти, тодi часто треба витирати.

Водити гуляти малесенького чистопорiдного песика з п'ятого-шостого поверху разiв по п'ять-шiсть на день — дуже приімне спортивно-гiмнастичне заняття.

Зразу так-таки ви беретеся i вчити Джека рiзних потрiбних мисливських штук: iти за ногою, приносити поноску, шукати заховану якусь таку рiч i т. iн.

Особливо приімно вивчати собачку знаходити вашi нiчнi пантофлi.

Чистої породи песик за 2-3 днi збагне цю науку, а вже за 2-3 тижнi бiля вашого лiжка лежатимуть усi пантофлi вашої родини й усiх сусiдiв, що живуть у спiльнiй з вами квартирi.

Веселi часи настають, коли в песика зубки починають прорiзатися.

Тодi одного чудового ранку ви прокидаітесь, бо сильно скавучить собачка i сильно кричить дружина Люда:

— Модельнi! Боже мiй! кдинi модельнi черевики!

— В чiм рiч? — запитуіте ви.

— Поїв модельнi черевики!

— Хто поїв модельнi черевики?

— Ваш Джек поїв модельнi черевики!

Тижнiв на два ви переходите з дружиною на "ви"...

А ще за кiлька часу з поважною вашою тещею припиняються всякi зносини i на "ти", i на "ви", бо од її улюблених нiчних шльопанцiв залишилися двi недогризенi стельки.

Але то нiчого, — ви все рiвно Джека любите, вiн уже носить поноску, вiн шукаі речi, i ви самi бачили його першу стойку у дворi на сусiдчину рябеньку курку.

Ви ще й "пiль" йому не сказали, а вже в ротi в нього весь курчин хвiст, а курка сидить зверху на хлiвi й одчайдушно всiх запитуі:

— Куда-куда-куда?! Куда-куда-куда?!

Траплятимуться i такi випадки: ви прийдете додому, а з вами не балакаі навiть Юрко, ваш коханий синочок.

— Що таке? — запитуіте ви.

Мовчання. Напружена тиша. Тiльки все посемейство суворо якось дихаі.

— Юрасику, що трапилось?

— Джек вiсiм котлет iз'їв.

А як перед рiздвом така в родинi буде ситуацiя, то почуіте:

— От iндика тiльки архирейський носик залишився!

— З шийки, значить, почав? — проказуіте ви. А що ви бiльше скажете?

I так до перших роковин з дня уродин вашого хорошого песика.

Потiм непогано вiддати песика для науки досвiдченому ігеревi.

кгер — це людина, що вчить чистопорiдних мисливських собак. I зробить iз вашого Джекя одного в свiтi.

Але з ігерем ви вже самi майте справу.

Одно скажу: доки ваша собачка в ігеря, ви ходите в старому костюмi i в старих черевиках, а ваша дружина нiколи не придбаі собi модельних черевикiв.

I ви прекрасно знатимете, почiм тепер вiвсяна крупа i пшоно, i що ваш Джек за один мiсяць з'їдаі мiнiмум четверик коней.

I от, нарештi, Джек готовий.

Перше з ним самостiйне ваше полювання на бекасiв.

— Стойка!

— Пiль!

Джек кидаіться, i з-пiд нього вискакуі... здоровенна жаба.

А повернувшись колись iз полювання, ви розповiдаіте своїм приятелям:

— Посилаю Джека: "Побiжи, пошукай, чи нема на тiм болотi бекасiв". Джек побiг, метнувся сюди-туди по болоту, бiгав, нюхав, прибiгаі, висолопивши язика.

— Що, — питаю, — нема?

— Нема! — каже.

А бекасiв, товаришi, треба смажити, не розчиняючи їх, з потрухами, з уздром.

Ах, яка це смачна, благородна, нiжна дичина!

1945