Для мене ця історія закінчилася на сільському цвинтарі, куди після всіх нотаріальних катастроф та допомоги "швидкої" таки дісталася Світланка із своїм греком наступного полудня, і де з-поза хрестів і могилок з самого ранку зирили цікаві очі сільських дітлахів, які завжди хочуть знати все — і навіть на кладовищі.
Один із таких таємних свідків чомусь переказав мені не те, що побачив, а що почув.
Не тільки дитині, але й мені видалося цікавим, що Світланка після тривалого поправляння двох побляклих вінків на могилі й третього — свого — чистою українською мовою, якою говорили в селі К…, не боячись, що її хтось почує, сказала своєму грекові:
— Якби запізнитися вмерти…
І той її грек відповів такою ж чистою-чистісінькою українською мовою, якою ж, напевно, не розмовляють у Греції:
— …або народитися…
Хлопчик-школярик — свідок цього дивного, як для нашого часу, сюжету — пошепки признався мені, що так розумно і незрозуміло говорять тільки в кіно і то не на всіх каналах, а його батьки вдома спілкуються такими словами, що він не завжди хотів би їх переказувати, щоб не боліли і не червоніли вуха, а ці слова, із цвинтаря, він навіть записав собі у зошит, бо дуже хоче їх зрозуміти — якби запізнитися вмерти. Або народитися. "Як то розуміти?" — питала допитлива дитина, дивлячись невинними очима в мої очі.
…І ви розумійте, як хочете, ті дивні слова Світланки і не менш дивну відповідь на них того грека.
Та й, може, то був і зовсім не грек…
Яке мені діло?
Мене муляє інше: чи Іван Олексюк і на небі відмикає свої lвері так само важко, як відкривав їх на землі?
І як вони зачиняються за ним — тихо чи з гуркотом?
…Бо подеколи я думаю, що в житті на одну людину замкнених дверей таки забагато.
Чи й на небесах?!.
18 травня — 17 липня 2011 року, Київ
1
Амос Оз — сучасний ізраїльський класик (1939 р.н.), основний претендент на Нобелівську премію 2009 року. Учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973 рр., пізніше — діяч антивоєнного руху за примирення між двома народами. Професор університету Бен-Ґуріона в Беєр-Шеві. Твори перекладені 38 мовами світу. Нагороджений президентом Франції орденом Почесного легіону. Лауреат Премії Ізраїлю з літератури, Премії Ґете та Премії ім. Бялика. Його роман "Мій Міхаель" за версією Міжнародної асоціації видавців ввійшов до списку ста кращих романів XX століття. Амосу Озу належать слова: "Навіть вимушена окупація — розбещуюча окупація".
2
Переклад листа — Віктор Радуцький (Єрусалим), Марія Матіос.
3
Скуштуватися (діал.) — скластися, скинутися.
4
Стрибки (скор.) — бійці винищувальних — "истребительных" — загонів із місцевих жителів, що діяли в Західній Україні у час боротьби військ НКВС з національно-визвольним рухом.
5
Ґвер (діал.) — обрізана зброя, обріз.
6
Ґешефт у значенні підприємництво, торг.
7
Дурленина (діал.) — отруйний напій.
8
Нотар (простонар.) — нотаріус.