Я вас розумію, каже чоловік, але мене зараз інше хвилює.
Кінці, гне своє лікар, треба знайти кінці. Нехай адміністрація Президента віддасть наказ. Ви ж, я не сумніваюся, маєте когось, хто міг би поклопотатися? Короче, дайте знати, коли ви будете готові. Щоб у нас була предметна розмова.
Розмова? Про що?
Як про що? Знаєте, скільки охочих потрапити туди?! Такі справи за тиждень не вирішуються. Треба вже починати чухатися. Бо інакше не встигнете!
Чого я не встигну?
Лікар стискає зуби і відводить погляд.
Все те, каже він розтягуючи склади, що із якоїсь причини не вирішується під час життя, вирішується смертю.
Як називається, питає чоловік, ця філософія?
Що?
Ця теорія.
Це не теорія й не філософія.
А що ж це?
Медичний факт.
Лікар дає зрозуміти, що він в курсі всіх свіжих віянь і відкриттів. За певних умов він міг би застосувати їх на чоловікові.
Візьмемо хоча б холестерин, пояснює він. Наша медицина демонізує його. А дарма. Бо він буває двох типів — гарний і поганий. Гарний холестерин дуже корисний для організму. Він постачає енергію, сприяє циркуляції, виводить зайві жири. Він також є будівельним матеріалом для статевих гормонів. Ви мене розумієте?
Так.
Але не всі про це знають.
Ні?
Ні. От скажіть мені, що він робить?
Хто?
Гарний холестерин.
Що?
Він кидається туди, де є запалення чи дірка і, так би мовити, гасить пожежу. Природним шляхом. Так от… Ви ж не лякаєтеся, коли бачите пожежну машину?
Що?
Лікар і чоловік в повній мовчанці витріщують один на одного очі. Хвилину вони зосереджено перетягають невидимий канат.
Розпишіться, першим здається лікар і подає чоловікові бланк, отуто. Навіщо?
Бо без цього я вас не випущу!
* * *
Це — якесь чудо, хитає головою дружина.
Чоловік знову пояснює їй, що це зовсім ніяке й не чудо. По-перше, у нього був гарний лікар. По-друге, він ковтав усе, що той прописав. До чого тут чудо?!
Дружина каже, що це — попередження.
Яке ще попередження?
Останнє.
Припиняй!
А ти роби висновки.
Які?
Що треба міняти життя.
Воно й так помінялося.
Я не це, каже йому вона, маю на увазі.
На що ти натякаєш?
Може, б ти пішов і охрестився?
Чому це ти раптом…
Гірше не буде.
Мені вже краще. Інсульти — підступна річ. А от якби ти охрестився…
Коли це ти встигла увірувати? Може, ти й до церкви ходиш?
Я б ходила.
Що ж тебе не пускає?
А хочеш, я дізнаюся, як це робиться?
Не кажи дурниць. Попи ще темніші за нас з тобою. Яка в них освіта? Я не уявляю, щоб вони колись щось читали.
Це не має значення.
Лікарі все мені пояснили. Про дієту, про режим, про те, чого уникати. Я буду додержуватися. Он люди з інсультом марафони бігають.
Ти й до інсульту ніколи не бігав.
Дай мені спокій!
Спокій, вибухає жінка, спокій?!
Словесні скалки летять чоловікові в обличчя. Але він до того звик. Новим серед її прокльонів і сліз є хіба тричі виголошене "до сраки". Хибний вплив матюгальниці-дочки.
Це ж треба, цідить чоловік, що це тебе так…
Але його дружина вже зачинилася в спальні. Він стоїть посеред коридору й вагається. Чому він не йде у свій кабінет? Там його книжки, програвач, комп’ютер, телефон. Для чого він, замість лягти на свій диван і вивчати шматок неба у вікні, розвертається й тягнеться по плащ? А, може, він щось відчув чи побачив? I де він так поспішає, що на перехресті кидається під машину і зупиняє її?
Треба, бубонить він, сам дивуючися собі, прийняти таїнство хрещення. Негайно!
До кого у цій справі звертатися, він ще не продумав, тому він їде туди, де поруч, не торкаючись одна одної, височать три церкви. Якщо відмовлять в одній, піду в іншу. Такий його план.
Він заходить у першу. Там саме правиться. Чи охрестять вони його сьогодні? Мабуть же ж, треба зарані домовлятися. Які їм потрібні документи? У чоловіка в кишені лише гаманець. Він спиняється біля дверей. Всі новоприбулі відсовують його, купують свічки і короткими ривками просуваються в бік олтаря. Чоловік робить те саме. Якась жінка пояснює, видно, що незнайомій людині щось про свічки. Чоловік запалює свою й настромлює її поверх ще живого недогарка.
Жінка каже, що по тому, як плавиться віск, і які форми він приймає, можна побачити, хто на тебе зиркав лихим оком або наслав уроки.
Ось, будь ласка, бачите, ціла фігура. Голова, груди, нога… Це ж треба!… Це не ваша свічка? Тільки тут і можна про людей правду дізнатися.
Чоловік квапиться на вихід. В другій церкві як раз виспівують кінець служби. Священник виходить з олтаря. Чоловік не певен, чи купувати йому свічку. За прилавком стоїть чернець, чи дяк, чи семінарист, при бороді і в рясі. Чоловік питає у нього, чи можна було б у них охреститися. Чернець питає, хто хоче прийняти обряд — немовля чи доросла людина.
Доросла.
Під час посту?
А що?…
Побалакайте з батюшкою.
Чоловік наближається до священника, якого обступили три жінки, дві в хустках, а третя у зеленкуватому береті.
Та не давайте ви їм ні копійки, каже до них священник. Вони не бідніші за нас з вами. Я всіх їх знаю. У них своя жебрацька мафія. Я їм весь час пропоную попрацювати на церкву. Он нам треба і паркан дофарбувати, і листя пограбати. А всередині скільки роботи! Я їм кажу: я вас і нагодую, і кину якусь копійчину, і шмаття якогось знайду. Ні! Не хочуть. їм краще стояти з простягнутою рукою. Не кидайте їм нічого! Як припече — звернуться до мене.
Священник перехоплює погляд чоловіка і закорочує розмову. Коли жінки йдуть вклонятися іконам, чоловік викладає сутність свого прохання.
Під час, перепитує священник, посту? Почекайте до страсної суботи.
А коли це?
Коли що?
Страсна субота.
Як коли? За день до Пасхи!
Я знаю це, каже чоловік, я лише забув, коли саме цього року…
А ви хоч, супиться священник, постуєте? Ви коли востаннє сповідалися?
Чоловік мовчить.
Священник каже, що щира сповідь — це перший крок. Бо зараз всі повалили до церкви, і кожен несе свій бруд. Тому спочатку треба, так би мовити, помитися.
От ви ж, напевно, ходите до лазні?
Ні, каже чоловік. Я вдома миюся. У ванні.
Священник каже, що зараз розвелося забагато різдвяних християн. Він їх так називає, бо вони приходять до церкви лише двічі на рік.
Ну що це за християни? Вони ведуть життя негідне людини. Скотське життя. А деякі з них прямо з вулиці валять до чаши. Без сповіді! А, якщо і сповідаються, то я з них мушу все скибцями витягати! Що це таке? Як це так?