Ти плачеш навіть зараз, коли пишеш ці рядки.
Бергсон визначив сміх як "механічне накладання на живе". Сльози ж — це навпаки, коли живе накладається на механічне. Це робот, який зламався, денді, якого перемогла природність, вторгнення правди в серцевину лицемірства. Раптом якийсь незнайомець обдарує вас ударом виделки в живіт. Раптом інший незнайомець обдарує вас пропозицією содоми в душі. Раптом якась незнайомка обдарує вас прощанням у вигляді ехограми. Коли вагітна жінка убиває себе, то це дві смерті в одному тілі, наче в промоакції засобів для миття. А зухвала Мілен Фармер співає по радіо: "Якщо я буду падати з висоти, нехай моє падіння буде повільним".
ОСТАННЯ РЕКЛАМНА ПАУЗА ПОЧУЄМОСЯ НЕЗАБАРОМ!
У КІМНАТІ БЕЗ МЕБЛІВ ПРОСТО НА ПІДЛОЗІ САМОТНЬО СИДИТЬ ЧОЛОВІК.
УПОВІЛЬНЕНИЙ FLASHBACK (ЧОРНО-БІЛИЙ): СУДОВІ ВИКОНАВЦІ ПРИХОДЯТЬ, АБИ ОПИСАТИ ЙОГО ВЛАСНІСТЬ; СЦЕНА СІМЕЙНОЮ СКАНДАЛУ, ПІСЛЯ ЯКОГО ВІД НАШОГО ГЕРОЯ ЙДЕ, ГРИМАЮЧИ ДВЕРИМА, ДРУЖИНА, І СТАЄ ЗРОЗУМІЛИМ, ЩО В НЬОГО НІЧОГО НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ.
НЕСПОДІВАНО КАМЕРА ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО НЬОГО, ВІН БЕЗПОРАДНО ДИВИТЬСЯ В ОБ'ЄКТИВ.
ГОЛОС ЗА КАДРОМ: "ВАСПОКИНУЛА ДРУЖИНА?'УВАС НЕ ЛИШИЛОСЯ ЖОДНОЇ КОПІЙЧИНИ? ВИ ДУРНІ ТА БРИДКІ? ВСЕ МОЖЕ ВЛАДНА ТИСЯ ЗА МИТЬ!"
ЧОЛОВІК ЗАЦІКАВИВСЯ ГОЛОСОМ,ЯКИЙ ПОЧУВ. ВІН СУМНО КИВАЄ ГОЛОВОЮ. НЕСПОДІВАНО ВІН ДІСТАЄ РЕВОЛЬВЕР ЗІ СВОЄЇ КИШЕНІ ТА ПРИСТАВЛЯЄ ДУЛО ДО СКРОНІ.
ГОЛОС ЗА КАДРОМ ПРОДОВЖУЄ: "ПОМЕРТИ-ЦЕ СТАТИ ВШЬНИМ,ЯКДО НАРОЖДЕННЯ".
ЧОЛОВІК ПУСКАЄ КУЛЮ В ГОЛОВУ, ЙОГО ЧЕРЕП РОЗПАДАЄТЬСЯ, МІЗОК ЗАЛЯПУЄ СТІНИ. АЛЕ ВІН ІЩЕ НЕ МЕРТВИЙ —ЛЕЖИТЬ НА ПІДЛОЗІ ТА Б'ЄТЬСЯ У КОНВУЛЬСІЯХ, ОБЛИЧЧЯ ЗАЮШЕНЕ КРОВ'Ю. КАМЕРА НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ЙОГО РОТА, ВІН МУРМОЧЕ:
— "ДЯКУЮ ТОБІ, СМЕРТЕ".
ВІН ЗАМОВКАЄ З ВІДКРИТИМИ ОЧИМА, СПРЯМОВАНИМИ НАСТЕЛЮ.
ГОЛОС ЗА КАДРОМ СПІВЧУТЛИВО ПІДСУМОВУЄ: "БУДЬ ЗІ СМЕРТЮ НА ТИ: ВБИЙ СЕБЕ! СМЕРТЬ ПОЗБАВИТЬ ВАС ВІД ЖИТТЯ ТА ЙОГО ЧИСЛЕННИХ КЛОПОТІВ!"
НАПИС ІЗЛОГО ФФСГ:
"КІНЕЦЬ МЕТУШНІ. СМЕРТЬ — ЦЕ НАСЛІДОК".
І ПОТІМ:
"НА ЗАМОВЛЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ САМОГУБЦІВ (ФФСГ).
ІНШІ МОЖЛИВІ СЛОГАНИ:
"СМЕРТЬ ЗАРАЗ У МОДІ"
"НІЯКОГО ЖИТТЯ, СПОЧАТКУ СМЕРТЬ"
"ЖИТТЯ? ЗАЛИШ ЙОГО СВОЇМ ДРУЗЯМ"
VI — ВОНИ
"Я кажу — ні, нікуди ми не підемо, ні до яких "чудових місць", коли я закінчу університет, і все таке інше. Ти слухай мене вухами! Все буде по-іншому. Нам доведеться спускатися ліфтом із валізою та купою речей, нам доведеться телефонувати рідним, прощатися, а потім надсилати їм листівки з різних го-телів.Ябуду працювати вякій-небудь конторі, заробляти достобіса грошей, та їздити на роботу на машині або в автобусах по Меді-сон-авеню, та читати газети, і грати в бридж усі вечори, і ходити в кіно, дивитися дурні короткометражки, і рекламу бойовиків, і кінохроніку. Кінохроніку. Матінко рідна/ Спочатку якісь перегони, потім дама розбиває пляшку над кораблем, потім шимпанзе в штанцях їде на велосипеді. Ні, це все не те!Все одно ти нічого не розумієш!"
Дж. Д. Селінджер "Над прірвою у житі", 1951 рік
1.
Вони не померли, вони живуть на острові. Марк Марроньє та Софі дихають та гарцюють. Вони комічні, але вони не переймаються цим. Слід звинувачувати радість, це її провина. Вони живуть у воді. Зрештою вони покохали одне одного, бо коли кохаєшся, з часом до цього приєднуються і почуття. Вони покинули Сенегал заради невеличкої хатини, у якій немає ані телебачення, ані радіо, ані дискотек, ані кондиціонера, ані баночок із пивом, і нічого іншого, крім них самих. Вони смажать рибу, яку ловлять місцеві рибаки, їдять рис та кокоси, напиваються пуншу під білими хмарами. У Сенегалі вони не зустріли на пляжі нікого, крім ввічливого американця. Так, у них все гаразд, вони втекли, вони перемогли. І тихесенько посміюються. Це американець їх убив.
Молоді, які підпалюють машини, усе зрозуміли про наше суспільство. Вони палять їх не тому, що не можуть купити такі самі, але тому, що не хочуть їх мати.
Які ж вони любчики! Марк і Софі варті героїв однойменного серіалу. [231]
Острів Примар у Каймановому архіпелазі. Як вони опинилися там? Американця звали Майк, але це не має жодного значення, зрештою, скоріше за все ім'я було вигадане. Його виразне обличчя надавало йому схожості з фотографом Пітером Бердом. Він назвав себе агентом ФБР у відставці. Вони потоваришували з ним на пляжі Савана у Салі. Після кількох гулянок вони розповіли йому про себе: Маркова крадіжка грошей, загроза звільнення, вагітність Софі, їхнє бажання все покинути. Майк запропонував їм зникнути назавжди. Але перш ніж утекти, слід було розіграти загибель. Майк добре знав, як це робиться, бо у ФБР багато років займався тим, що переховував мафіозі, які покаялися. Він був справжнім професіоналом: влаштовував їм пластичні операції, змінював імена й документи та відправляв їх у затишні таємні місця. І тепер він скористався нагодою, аби підзаробити на своєму досвіді. Але в нього була умова: вони ніколи не зможуть повернутися до звичайного життя. Аби "вбити" Марка та Софі, йому знадобився міні-полароїд, бланки справжніх американських паспортів, купа офіційних печаток, — таким чином Марк і Софі стали Патріком та Керолайн Бернхем.
Якщолюдям постійно товкмачити, що їхнє життя позбавлене сенсу, то рано чи пізно вони здуріють і почнуть бігати усюди і волати; вони не можуть погодитися, що їхнє існування позбавлене мети; якщо поміркувати, то неприпустимо казати, що ми живемо ні для чого, аби вмерти, і все; не дивно, що весь світ сказився.
Що таке щастя? Це білий пісочок, блакитне небо, солона вода. "Вода, Повітря, Життя", як стверджує "Perrier". [232]
Щастя — це опинитися у рекламі "Perrier" або "Pacific", із його відомим відбитком босої ступні на мокрому піску, який швидко випаровується на розпеченому понтоні. Марк і Софі створювали рекламу, Патрік і Керолайн сьогодні потрапили до неї. Вони захотіли завершити своє життя в одному з власних творів — нагадувати засмаглі стереотипи з обкладинки "Voici" рекламної кампанії "Мегрелет" із тиковою верандою на екзотичному тлі, афішею "Club Med" із його глянцевими картинками та білою рамкою навколо.
2.
Сценарій:
ПАТРІКУСЕ ЩЕ МОЛОДИЙ І ВРОДЛИВИЙ. ВІН РОЗСІКАЄ МОРЕ НА ВЛАСНОМУ СКУТЕРІ. НА ЙОГО РОЛЬ МОЖНА РЕКОМЕНДУВАТИ МАРКА МАРРОНЬЄ. ВІН СТРИБАЄ З ЧОВНА, ЩО ЙДЕ ПОВНОЮ ШВИДКІСТЮ, І ПЛИВЕ ДО ПЛЯЖУ. ЧАРІВНА ЖІНКА ЙДЕ ЙОМУ НАЗУСТРІЧ ІЗ ГАРНЕНЬКИМ УСМІХНЕНИМ МАЛЮКОМ НА РУКАХ. ВІН БІЖИТЬ ДО НЕЇ. ПРОНИКЛИВА МУЗИКА ГА-БРІЕЛЯ ЯРЕДА. НА РОЛЬ ЖІНКИ МОЖНА ПОРЕКОМЕНДУВАТИ СОФІ, КОЛИШНЮ ПОДРУГУ ОКТАВА. ВОНИ ЗЛИВАЮТЬСЯ В ОБІЙМАХ І ПІДНОСЯТЬ НЕМОВЛЯ ДО ПРОЗОРОГО НЕБА. ЦІЄЇ МИТІ НАД НИМИ ПРОЛІТАЄ ГІДРОПЛАН. ВЕЛИКИЙ ПЛАН: ЇХНІ ОБЛИЧЧЯ З ШИРОКО ВІДКРИТИМИ ВІД ЗДИВУВАННЯ ОЧИМА. МАЛЕНЯ ПОЧИНАЄ СМІЯТИСЯ. ЗНОВУ МИ БАЧИМО ЛІТАК (ТЕПЕР ВИДНО, ЩО ВІН НАЛЕЖИТЬ КОМПАНІЇ "CANADAIR"), І СТАЄ ЗРОЗУМІЛИМ, ЧОМУ ВОНИ ТАК РАДІЮТЬ: ЛІТАК НАХИЛЯЄТЬСЯ НА ОДИН БІК І ВИСИПАЄ НА НИХ П'ЯТДЕСЯТ ТОН РІЗНОКОЛЬОРОВОГО КОН-ФЕТІ. ВІДУСЮДИ ЛИНЕ МУЗИКА (ПІДНЯТИ ЗВУК ПІД [234] ЧАС МОНТАЖУ). УПОВІЛЬНЕНА ЗЙОМКА, КАМЕРА ВІДДАЛЯЄТЬСЯ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН. ГЛЯДАЧІ МАЮТЬ РОЗЛИТИСЯ УСІМА СЛЬОЗАМИ СВОЇХ ТУПОЛОБИХ МА-КІТР, КОЛИ ПОБАЧАТЬ ЦІ МОМЕНТИ БЕЗДОГАННОЇ КРАСИ: ВІРНЕ ПОДРУЖЖЯ, ЧУДОВИЙ ПЕЙЗАЖ, НЕВИННИЙ ГОЛОПУЦЬОК, ЗЛИВА З ЧЕРВОНИХ, СИНІХ, ЖОВТИХ, ЗЕЛЕНИХ ТА БІЛИХ КОНФЕТІ. ВИДНО, ЩО ВОНИ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА БЕЗЛЮДНОМУ ОСТРОВІ, СЕРЕД КОКОСОВИХ ПАЛЬМ ТА БІЛОГО ПІСКУ.