Нарешті, 18 березня, після численних марних спроб пробити собі дорогу, "Наутилус" був остаточно затертий у льодах. Це були вже не тороси, і не льоди, що дрейфують, не крижані поля, а суцільний неподоланний бар'єр із крижаних гір.
— Суцільні льоди, — сказав похмуро канадець.
Я зрозумів, що Нед Леид, як і всі колишні мореплавці-поляр-ники, вважає крижану перешкоду нездоланною. Близько полудня виглянуло сонце, і капітан Немо установив координати місцевості. Виявилося, що ми знаходимося під 5Г30' довготи і 67°39' південної широти. Отже, ми зайшли уже всередину Антарктики!
Ні ознаки чистого моря, пі найменшого натяку на чисту воду! Перед "Наутилусом" розстелялася безкрая торосиста рівнина, хаотичне нагромадження льодів, величезні брили у вигляді паралелепіпедів з вертикальними гранями — одне слово, нагадувало поверхню ріки, коли скресає крига, але в гігантських масштабах. Тут і гам крижані обеліски, шпилі стрімчаків здіймалися на висоту двохсот футів; а ще далі круті береги, оповиті легким серпанком, як дзеркало, відбивали сонячні промені, що проривалися крізь туман. Сумовита природа, занурена в суворе мовчання, яке порушувалося зрідка ляскотом крил буревісників або пуффінів! Усе захолонуло, навіть звук.
"Наутилус" змушений був зупинити свій сміливий біг серед льодових полів.
— Пане професоре, — сказав мені в той день Нед Ленд. — Якщо ваш капітан пройде і далі...
— Ну то й що ж?
— Він буде молодець! [294]
— Чому, Неде?
— Тому що нікому ще не щастило здолати суцільні льоди. Він сильний, ваш капітан. Але тисяча чортів! Не сильніший же він від природи! А там, де самою природою покладена межа, хоч-не-хоч а треба зупинитися.
— Правда ваша, Неде Ленде! Але все-таки я хотів би знати, що знаходиться за цими льодами! Оця стіна мене самого дратує!
— Пан професор правий, — сказав Коисель. — Стіни на те й існують, щоб псувати нерви вченим. Стіни усюди — перешкода!
— Е-е! — сказав канадець. — Усім відомо, що знаходиться там, за цими суцільними льодами.
— Що ж саме? — запитав я.
— Лід, і тільки лід!
— Ви в цьому упевнені, Неде? — заперечив я. — А я ні. От чому я хотів би подолати ці льоди.
— Послухайтеся мене, пане професоре, відмовтесь від цієї витівки! — схвильовано почав канадець. — Ми дійшли до суцільних льодів, і з пас досить! Ні ви, ні ваш капітан Немо, ні його "Наутилус" далі кроку не зроблять. Хочете ви чи ні, але ми повернемося на північ, тобто в краї, де живуть порядні люди.
Я змушений був визнати правоту Неда Ленда щодо одного: поки кораблі не будуть пристосовані до плавання серед крижаних полів, їм доведеться зупинятися коло межі суцільних льодів.
І справді, попри всі наші зусилля і запеклі спроби розколоти льоди, "Наутилус" був приречений на бездіяльність. У звичайних умовах, якщо судно не може продовжувати шлях своїм маршрутом, воно повертається назад. Але тут повернення було так само неможливе, як і просування вперед, адже ми були затерті в льодах! І якби нам довелося стояти на місці, наше судно вмерзло б у лід! Так воно і сталося близько двох годин пополудні: розводдя, у якому стояв "Наутилус", з неймовірною швидкістю стало затягуватися свіжою кригою. Доводилося визнати, що дії капітана Немо були верхом безрозсудності.
Я знаходився в цей момент на палубі. Капітан, що спостерігав якийсь час за утворенням крижаного покриву, звернувся до мене:
— Ну, пане професоре, що ви скажете про наші обставини?
— Я вважаю, що пас затерло в льодах, капітане.
— Затерло! Як накажете вас розуміти?
— Я хочу сказати, що ми не зможемо рушити ні вперед, ні назад, ні в який би то не було бік. От що означає слово "затерло", принаймні в цивілізованих країнах. [295]
— Отже, пане Ароиаксе, ви гадаєте, що "Наутилус" неспроможний вибратися з льодів?
— Важка справа, капітане! Пора року не та, і навряд чи можна розраховувати на танення льоду.
— Ах, пане професоре, ви вірні собі! — відповідав капітан Немо трохи іронічно. — Вам усюди уявляються пастки і перешкоди! Я ж запевняю, що "Наутилус" не тільки вийде з крижаного затору, але і піде далі!
— Себто на південь? — запитав я ошелешено.
— Так, пане, до самого полюса.
— До полюса? — вигукнув я, приголомшений його словами.
— Так, — холоднокровно відповів капітан, — до антарктичного полюса, до тієї невідомої точки, де сходяться всі меридіани земної кулі. Адже ви знаєте, що я роблю з "Наутилусом" усе, що хочу.
Так, я це знав! Я знав, що ця людина відважна до нерозсудливості! Але сподіватися подолати перешкоди, що перепиняють шлях до Південного полюса, ще більш неприступного, ніж Північний полюс, до якого марно намагалися дістатися иайвідважніші мореплавці, наважитися на таку божевільну затію міг тільки безумець!
Мені спало на думку запитати капітана Немо, чи не відкрив він справді цей горезвісний полюс, куди ще не ступала нога жодної людської істоти.
— Ні, пане, — відповів він. — Ми зробимо разом це відкриття. Те, що не удалося іншим, удасться мені. Ніколи ще мій "Наутилус" не заходив так далеко в південні моря; але, повторюю вам, він піде ще далі.
— Хотів би вірити вам, капітане, — відповів я з легкою іронією. — І я вам вірю! Ходімо вперед! Перешкоди для нас — ніщо! Розколемо ці суцільні льоди! Підірвемо їх! А якщо вони не піддадуться, почепимо крила "Наутилусу", і нехай він пронесеться над льодами!
— Над льодами, пане професоре? — спокійно запитав капітан Немо. — Ні, не над льодами, а під льодами!
— Під льодами? — вигукнув я.
І раптом я усе зрозумів. Мені стали ясні наміри капітана Немо. Чудесні властивості "Наутилуса" мали послугувати у цьому фантастичному заміру!
— Я бачу, що ми починаємо розуміти один одного, пане професоре, — сказав капітан, посміхнувшись. — Ви вже припускаєте можливість, — а я тверджу про успіх, — нашої спроби. Те, що [296] нездійсненне для звичайного судна, цілком здійсненне для "Наутилуса". Якщо коло полюса виявиться материк, "Наутилус" зупиниться. Але, коли полюс омивається океаном, ми дійдемо до самого полюса!
— Мабуть, ви праві, — сказав я, перейнявшись його хвилюванням. — Якщо поверхня океану скована льодами, то глибинні шари вільні, відповідно до мудрого закону, за яким найбільша щільність морської води відповідає температурі вище градуса замерзання. І, якщо не помиляюся, надводна частина льоду перебуває у відношенні до підводної, як один до чотирьох?