9
Ти чуєш, батьку? Припадають
Сини твої тобі до ніг
І кров'ю злою напувають
Твій сад і поле, і поріг.
Ти чуєш, батьку? Стрепенися,
Ворожу силу скинь із пліч.
Гармати в Броварському лісі
Гримлять, як дзвони, день і ніч.
Ти чуєш, батьку, як ступає
Непереможна рать твоя,
Як древній Фастів посилає
Полки Семена Палія?
І партії почувши слово,
Стобратні рушили війська,
І встала помста стоголово,
І кара вистигла тяжка,
І захиталися дерева,
І надра потряслись земні,
І рев роз'яреного лева
Збудив Дніпро на самім дні.
І туманіють вражі зграї,
І сонце з хмари вирина,
І з-над пожарів виникає
Благоуханна купина.
4 жовтня 1943 p.