Перекладач: Василь Мисик

Жив на світі лицар бідний,<br />
Завжди простий і сумний,<br />
Виглядом хмурний і блідний,<br />
Але духом запальний.

Приворожений марою,<br />
Взятий мрією в полон,<br />
Він позбавився спокою,<br />
Загубив назавжди сон.

Вчувши в грудях дивні сили,<br />
Він душею спопелів<br />
I з жінками до могили<br />
Слова мовить не хотів.

Замість хустки чоток нитку<br />
Він на шию нав'язав<br />
I з лиця крицеву сітку<br />
Ні для кого не здіймав.

Повний чистою любов'ю,<br />
В молитовній самоті,<br />
A. M. D. своєю кров'ю<br />
Він накреслив на щиті.

I в пустелях Палестини<br />
В час, коли між скель стрімких<br />
Мчались дико паладини,<br />
Дам взиваючи своїх,

Lumen coelum, Sancta Rosa!<br />
Він гукав крізь лють і гнів,<br />
I як грім його погроза<br />
Побивала ворогів.

Повернувшись в край свій дальній,<br />
Сам він жив між темних стін,<br />
Все безмовний, все печальний,<br />
Мов безумець, згинув він.