ЗЕЛЕНІ СУСІДИ
— Піду до криниці,— брязнув відром дід Іван. Світланка затанцювала:
— І я, і я з тобою! Зазирнула у відро.
— О! — здивувалася.— Тут ще скільки води...
— Свіженька смачніша,— усміхнувся дід до онуки.— А цю ми подаруємо нашим зеленим сусідам.
І шугнув застояну воду за ворота.
— А казав, сусідам подаруємо...
— Зеленим сусідам, онучко, зеленим. Вони он зразу ж за ворітьми й живуть. ...