Зараз я покинув гори,<br />
Кинув темний гірський ліс.<br />
Сядь і слухай — скільки дивних<br />
Я казок тобі приніс.

Слухай, слухай першу казку,<br />
Всі слова її хватай...<br />
На землі, під самим небом,<br />
Розіславсь таємний край.

Там ідуть у небо гори<br />
І спускаються в яри,<br />
Там летять із гір потоки,<br />
Обганяючи вітри.

Вічно там блукають хмари<br />
І пасуться по траві,<br />
І за всім із гір високих<br />
Стежать скелі вартові.

Годі, годі! Люба, мила,<br />
Казки я не докажу,<br />
А з тобою краще в гори<br />
Вгледіть казку побіжу.