Запахла осінь в'ялим тютюном,<br />
Та яблуками, та тонким туманом, —<br />
І свіжі айстри над піском рум'яним<br />
Зорюють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,<br />
На скрипку грає. І пощо ж весна нам,<br />
Коли ми тихі та дозрілі станем<br />
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,<br />
І пий холодну, мовчазну глибінь<br />
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти<br />
І, стоптуючи килим золотий,<br />
Забудь про вежі темної гордині.