Забула внучка в баби черевички...<br />
Дитячим сміхом бризнувши в зело,<br />
За повелінням вікової звички<br />
Перекотилось літо за село.

Махнуло рученя на бензовозі –<br />
І курява вляглась після коліс.<br />
А бабка все стояла на дорозі,<br />
Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички,<br />
І тихо бабка посеред села<br />
Малесенькі дитячі черевички<br />
У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.<br />
Торкнулась черевичків перед сном —<br />
І осінь їй тихенько опустила<br />
Горіховий листок перед вікном.