Золототава камедь, то небесний жертовний укус.
Знов верстаєш дорогу разом із рудими пісками.
І лілея, мов жриця, ляга на святковий обрус,
І ошукана жертва обіцянок, марень й спокус,
Міста в"язень довічний власні розплутує драми.
Жадлива флейта мовчить.І маска ще довго у ніч не спада…
Ця музикальна маска з корони божистої королеви.
Нефритові коники. Над прірвою...