ЗА ТРИ ДНІ ДО НОВОГО РОКУ…<br />
Три пагони. Три дощики. Три дні…<br />
Бажаєш всім в житті благополуччя,<br />
Бо вже стріла летить і скоро влучить<br />
У вершника на буйному коні.

Він ще летить, хоч духу вже катма,<br />
Ще сяють на вітрах залізні лати,<br />
Та як же гонористому сказати,<br />
Що далі тільки фінішна пряма?

Що далі — попіл, пір"я і луска,<br />
Стрілу останню він уже не зловить…<br />
Я б побажала, аби йшов здоровим,<br />
Та я не знаю куди все зника.

Творив, що міг, всьому наперекіс,<br />
Тепер пора у інші палестини.<br />
А хто сказав, що вершник той – мужчина,<br />
Якщо жіночих океани сліз?

…Три пагони зів’януть на золу,<br />
А дощики подибають за хмари,<br />
Тендітна жінка у сільській лікарні<br />
Попросить з серця вирвати стрілу.

Наталя Дзюбенко-Мейс