Танули сніги, висихала земля, стаючи з чорної сірою, репаною. На яблунях набрякали бруньки, соловіли від терпкого щастя. Ми грілись під хатами на осонні. Вирізували бевзовий балан та бевзову цурку — починалась гра. І в розбитого царя сходилися стіна на стіну, і в татарів. Коли підсихали стежки, то знаходили під штандарами, чи в коморі, чи на горищі колесо і ключку, забризкані зеленою іржею, і...