Все буде знов могутнє і велике,-<br />
рівнинні землі, повноводі ріки,<br />
великі дерева?, малі тини<br />
і падоли просторі, де навіки<br />
осядуть хлібороби й чабани.

Церков не буде — там, як в'язня, бога<br />
закутого тримають і до нього<br />
так ставляться розчулено, немов<br />
до впійманого зраненого звіра;<br />
в домах гостинність запанує щира,<br />
чуття саможертовності, й довіра<br />
в тобі, в мені, в усіх засяє знов.

Не будемо на потойбіччя ждати<br />
і скону не чекатимем свого.<br />
Земному навчимося слугувати<br />
ми, не нові для рук його.

1901

Перекладач: Микола Бажан