Живе і старждає щодень у мені
Моя Україна,
Клекоче у грудях неспокій і гнів,
Як власна провина:
За те, що неволити долю її
Щораз дозволяю,
Що мовкнуть співучі колись солов'ї
У рідному краї;
За те, що вчепились в державне кермо
Негідники сущі,
Що прагнуть в нове нас запхати ярмо
Запроданці сучі;
За те, що розхитують наш кораб...