Першим у ринок зопалу вшелешкавсь я. Не спитавши мудрої своєї дружини. Реклама задовбала. З ранку до вечора. Вкрадливий баритон обсотував мою свідомість, умовляв, переконував, що без цього приладу я жити не зможу. Йому день і ніч не давали спокою мої болячки, він про них тільки й думав. Доконала мене його довірлива розповідь про той апарат. Створений для космонавтів, надсекретний прилад оцей надійшов нещодавно у вільний продаж. Його не так легко дістати, бо вмить розкуповують, але оскільки я до них вчасно звернувся, то вони для мене забронювали екземпляр. — Скільки ж він коштує? — перепитую в гендляра телефоном. Я вже дозрів, прилад той уже й спати мені не давав. — Всього чотири тисячі,— не забарився той. І швиденько додав: — Але це тільки для вас. Так він набагато дорожчий. — У мене чотирьох тисяч немає,— сказав я розчаровано. І поклав рурку. За годину — знов його голос: — Анатолію Андрійовичу,— він уже знав моє ім'я та по батькові.— Оскільки ви інвалід Вітчизняної, ми вирішили продати вам по собівартості. Без жодних націнок. Всього дві тисячі... Лади? Ще б не "лади"! Дві тисячі в мене були. На ліки. — Тільки після обіду приносьте. Після обіду дружина збиралася до дітей. Принесли хромоване чудо. Я його одразу ж і заховав, вирішивши потроху підготувати дружину. А наступного дня знову дзвінок. І щебет жіночий: — Вітаю вас із приладом! — Дякую. А хто це? — Я пробачаюсь, але стався недогляд. Щоб користуватися приладом, необхідно приймати пігулки. — Скільки з мене? — Дві тисячі гривень. Щорічно. Пожбуривши рурку, я дістав куплену з дурної голови заразу і довго копав її ногою. А дружина, коли я їй усе розповів, покрутила біля скроні пальцем: — Ти в мене неможливий! Треба ж отак утелющитись! Не заперечував. Запхнув здуру придбаного чорта в куток, завалив книжками. А за півроку настала моя черга крутити пальцем біля скроні: дружина теж ушелешкалась. Зроду-віку не бачив її такою ошелешеною. Ходила з таким виглядом, наче перед нею весь світ завалився. Її, що сім разів зміряє, та й то ще раз переміря... Її, Євдокію Несторівну... Обвели довкруж пальця, наче дитину! Купила електромасажер. Китайський. За три тисячі. Віддала ще й подякувала, що дві тисячі скинули як ветерану війни. А заглянула до універмагу — стоять голуб'ята по чотириста гривень штука. І другого ж дня по телефону щебет жіночий. Про пігулки в дві з половиною тисячі гривень ціною. — Ринкові стосунки, моя дорогенька,— втішав дружину як міг. Ринкові стосунки...