Леопольд Стафф<br />
Відкривач золотих світів

Перекладач: І.Гнатюк<br />
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Пам 'яті Поля Верлена

З душею доброю і ніжною, мов квіти,<br />
На світі жив поет — бездомний дикий птах...<br />
Любив він океан і мандри по світах,<br />
І золоті краї жадав собі відкрити.

Був чистий, хоч пізнав злі трунки й через те<br />
Багато завинив, і борг нещастя — долі<br />
Сплатив недугами і муками неволі,<br />
Де в серці поєднав злочинне і святе.

На старість, нудячись, як човен на причалі,<br />
Став пилом золотим красити все навкіл:<br />
Дешевий абажур, і двері, й вікна, й стіл,<br />
І крісло те, де він пісні складав з печалі.

І золотистий світ побачив у житті:<br />
На хвилях дивних снів крізь марення прозоре<br />
Міцне вино його між виспи золоті<br />
Несло, щасливого, колишучи, як море.