Відгомоніла золота діброва...
Відгомоніла золота діброва...
Сергій Єсенін<br /> Відгомоніла золота діброва...
Перекладач: В.Коломієць<br /> Джерело: З книги: Чорна О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 8 клас.— Харків: Торсінг, 2003.
Відгомоніла золота діброва<br /> Беріз веселих словом шелестким.<br /> І журавлі у небі вечоровім<br /> Вже не жаліють більше ні за ким.<br /> Кого жаліть? Та ж кожен — подорожній<br /> В цім світі: зайде і полишить дім.<br /> Про всіх, що зникли, марить дика рожа<br /> З широким місяцем над ставом голубим.<br /> Стою самотній на рівнині голій,<br /> А журавлів односить вітер вдаль.<br /> Я повен дум про юність смаглочолу,<br /> Хоча нічого, що пройшло, не жаль.<br /> Не жаль тих літ, які на вітер кинув,<br /> Не жаль душі бузкову рясновіть.<br /> В саду пала багаття горобини,<br /> Та не снага когось йому зігріть.<br /> Не обгорять у горобини грона,<br /> Від смаготи не пропаде трава.<br /> Як дерево ласкаво листя ронить,<br /> Так я роню смутні мої слова.<br /> І якщо час їх вітровієм в змові<br /> Згребе у жмуток їх, як зайвий біль...<br /> Скажіть ви так... що золотій діброві<br /> Відгомонілось любо серед піль.