Весняна трилогія
Весняна трилогія
1
Весна ще далеко була.<br /> І тільки слабі мерехтіння<br /> Її понад горами в далі<br /> Про неї ще скрито звіщали,<br /> Неначе крізь сон і маріння.<br /> Весна ще далеко була.<br /> Ніщо ще ніде не цвіло.<br /> І вихри неслися тужливо,<br /> Та й хмари тяглися юрбами,<br /> Лиш деколи цвітними снами<br /> Вставали привиддя шумливо.<br /> Ніщо ще ніде не цвіло.<br /> Та серце моє ожило!<br /> Мов річка, звільнившись од льоду,<br /> Мої почування проснулись<br /> І знову піснями загули —<br /> Нові, ще незнані ізроду, —<br /> Бо серце моє ожило.
2
Мов дитятко, що, скупавшись у джерельці,<br /> На сріблястий виходить на пісок, —<br /> Виринають почування – по перельці<br /> У гірлянду в’яжуться, у ланцюжок.<br /> Знову повно в моїх грудях любих співів,<br /> Наче би злетілись із садків пташки.<br /> Та ще сумно і далеко дні щасливі,<br /> Й у весни непевні і маленькі ще ніжки…
3
Блукаюся… голублюся<br /> З житами серед нив…<br /> То вийду з них, то згублюся…<br /> Зі мною синєгрив…<br /> Прийдешнім чимсь клопочуться<br /> І вітер і жита…<br /> Шепочуться… Лоскочуться…<br /> І де ж тут самота?<br /> Жучок бринить над колосом,<br /> Немов таємний маг…<br /> Я йду і тихим голосом<br /> Приспівую отак:<br /> Блукаюся, голублюся<br /> З житами серед нив…<br /> І наче вперше люблюся,<br /> І наче б ще не жив…