1. його душа бліда так само не вміє очі відвести
від одержимої осанни
напівзабутих палестин над ними червлять кучеряві
дими запічних веремій
над ними також — боже мій! — хрести виблискують триглаві душа у пазусі таїть
ціанистого слова калій
а він на тятиві стоїть
неначе праведник на палі 2. вистигне земля вчорашня
порозходяться навіки
оержимі та відважні
не схололі ще каліки а куди тепер тікати
по зресті тепер якому
повзає мушва оката
загризаючи оскому а кого тепер забути
пом'янути перед раєм
на один-єдиний бутель
є пророків ціла зграя 3. прийде зоря і стане на порозі чужого дому
і янголята білі голі босі прийдуть потому
послухай синку завели колядку сусідські дітки
раз янголятко два янголятко а третє дідько не плач іванку помовч іванку допоки змога
приходить чорт зриваючи горлянку хвалити бога 4. я націдив тобі останню шклянку оцту
і роздобув тобі солоний огірок
матвію говори ти виродиш пророцтва
учитель ще не бог а ти уже пророк тобі поводирю масонові месії
сьогодні присягнуть і поцілюють мешт
а ти нас поведеш у рим чи в голосіїв
а хто там розбере куди ти поведеш