Вітер сади гойдає, милує, непокоїть.<br />
Світлом холодним світить вервиця під рукою.

Краплі доопадають, галки позамовкали,<br />
Люди пішли додому, двері позамикали.

Наче й не жаль нічого в сутінках після зливи —<br />
Сливи цвітуть і можна мокнути разом з ними.

Серед імли і піни є незворушні стіни —<br />
Келія, трохи чаю в заварничку із Хіни.